Півтора місяця минуло вже з того часу як невідомо куди зник міський голова міста Збаража Бочаров М.Г. Дивне лікування, яке він розпочав в обласній стоматології і продовжує невідомо де, породжує серед збаражців різні думки і перекази. Одні стверджують, що Бочаров переховується за кордоном, інші-що лікується за межами області, але жодних підтверджувальних документів про лікування (лікарняних, довідок чи виписок) за місцем роботи надано не було.
А тим часом міського голову з нетерпінням чекають у Збаразькому суді, де на розгляді знаходяться дві справи про корупцію. Судові засідання щораз відкладаються через відсутність обвинуваченого і навіть є рішення суду про примусове забезпечення явки Бочарова М.Г. в суд. Мабуть саме через цей факт Бочаров М.Г. так «важко захворів».
19.06.13 на вимогу депутатів міської ради, за головуванням секретаря , відбулася позачергова сесія міської ради.
Впродовж багатьох місяців сесії не проводились, оскільки депутати не могли знайти спільної мови з міським головою, а підігрувати йому в його самодурних повадках ніхто не збирався.
Основним питанням сесії було ухвалення бюджету, але депутатами було змінено порядок денний, так як, на їх думку, є велика необхідність кадрових ротацій у Збаразькій міській раді.
Першочерговим питанням сесії стало затвердження в.о. міського голови. Згідно законодавства, у разі неможливості міського голови виконувати свої обов’язки, виконувачем обов’язки міського голови стає секретар ради. Та коли ж Бочаров рахувався із законом? На його переконання мер-регіонал просто не має права залишити своїм правонаступником секретаря від «Батьківщини». Відбуваючи «на лікування» своїм розпорядженням він залишив виконувати обов’язки міського голови начальника земельного відділу. І тільки Тернопільський адміністративний суд, за поданням Збаразької прокуратури, яка діяла на вимогу депутатів, розставив всі крапки над і.
Ще одна вакханалія у Збаразькій міській раді це виконавчий комітет.
19.11.2010 року на першій сесії міської ради рішенням № 10 було затверджено кількісний склад виконавчого комітету, а рішенням №42 від 24 грудня 2010 року «Про затвердження персонального складу», затверджено виконавчий комітет шостого скликання. Та всупереч прийнятим рішенням Бочаров М.Г., а за його відсутності в.о. заступника міського голови Мартиненко О.М., скликають виконавчий комітет 5-го скликання, чим грубо порушується Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Секретар ради навіть не має права голосу на цих засіданнях так як не є членом того виконкому, що знову ж таки є порушенням законодавства.
Зате у його засіданнях беруть участь два депутати вже теперішнього 6-го скликання, (порушення п.9ст.51 Закону України «Про місцеве
самоврядування»). То ж яка ціна цим рішенням? І які зобов’язання мають ці особи, що беруть участь у цьому виконкомі? І все це відбувається за підтримки влади і правоохоронних органів. Тому депутатами було запропоновано внести зміни у склад затвердженого ними у 2010 році виконкому і направити його роботу у законодавче русло.
Але ряд депутатів, здебільшого свободівці, вирішили, що йде « силове захоплення влади». Для них, мабуть, краще коли працює нелегітимний виконком. Діяльність цього виконкому буде зупинена або прокуратурою (подані депутатські звернення), або ж судом. Так чи інакше питання виконавчого комітету потрібно якнайшвидше вирішувати.
Наступне наболіле питання у збаразькій міській раді – це питання заступника. «Вічний» виконувач обов’язків заступника міського голови Мартиненко Ольга Миколаївна, особа яка найбільш наближена до Бочарова М.Г., одночасно є й начальником відділу містобудування та земельних відносин. Найбільший об’єм заяв та скарг припадає саме на цей відділ. То ж зрозуміло, що при такому навантаженні важко поєднувати ще й роботу заступника: десь досвіду не вистачає, десь чоловічої твердої руки…Але найвагоміший аргумент — чому потрібен заступник — це те , що Ольга Миколаївна давно втратила довіру у депутатів міської ради. Вона майстер інтриг та закулісних ігор. То ж депутати винесли на розгляд сесії кандидатуру заступника – місцевого підприємця Адамовича Р.Я., людину добре знану у місті, хорошого менеджера з певним досвідом. До того ж він балотувався на мера і добре знає проблеми міста та й має певні плани щодо їх вирішення. А проблем Бочаров залишив ой як багато. Лише боргів минулих років на 1,5 млн.грн. Комунальні підприємства доведені майже до банкрутства. В шаленому протистоянні, без виконкому секретарю важко вирішити всі проблеми, то ж слід або працювати об’єднаною депутатською командою, або ж нічого не робити і чекати повернення недолугого мера, а місто залишити напризволяще. Саме такого результату очікують деякі представники Свободи, які розуміють, що без Бочарова вони можуть втратити свої “годівниці”.
На жаль, кандидатура заступника не була підтримана. Лише декілька голосів не вистачило, щоб вже наступного дня у Збаразькій міській раді почались зміни, які так необхідні. Свободівці ж не підтримали дану кандидатуру, бо у 2010 році Р.Адамович балотувався у мери за підтримки партії Сильна Україна, яка на державному рівні увійшла в Партію Регіонів.
Але на рівні містечка або села не стільки має значення приналежність до тієї чи іншої партії, як порядність принциповість і діловитість тої чи іншої особистості.
Що ж чекає в подальшому Збаразьку міську раду ? Відповіді будуть дані вже найближчим часом на черговій сесії. Або злагоджено буде працювати депутатська більшість, запрацює виконавчий комітет, або ж слід апелювати до громади про проведення референдуму про перевибори мера і ради. Якщо ця рада була народжена мертвою то можливо і не варто її реанімувати.