У червні 2015 року інтерв’ю волонтера Світлани Онищук зі Скали-Подільської, що на Борщівщині, мав ефект бомби. Жінка відверто назвала речі своїми іменами. Тоді ще так не прийнято було критикувати “майданівську владу”.
Сьогоднішня наша розмова – це розповідь про біль, який накопичився за цей рік у житті пані Світлани, а виплеснувся назовні через смерть поважного на Борщівщині волонтера Володимира Яворського, якого убила байдужість і халатність медичного персоналу реанімаційного віддлення Борщівської районної лікарні,
49-річний Володимир міг би жити, якби йому лікарі поставили елементарну крапельницю, а не пішли на “п’ятихвилинку”, що затягнулась на 40 хвилин. Якби не затягнули зі списком ліків, які необхідні, якби за ними не посилали дружину… Новоутворена скала-подільська територіальна громада виділила з бюджету 2 мільйони 800 тисяч гривень на Борщівську районну лікарню, щоб мешканці їхньої громади могли отримувати повноцінне медичне обслуговування… А в реанімації не виявилось найелементарніших ліків та укола для серця.
Нині не дивно, що вдова вигнала з хати борщівську владу, як це зробила згорьована дружина збаражчанина Юрія Горайського.
Шокує те, що з дружиною Наталею нині покійного волонтера торік судився одіозний нардеп Олег Барна і вимагав 20 тисяч гривень моральної компенсації, за те, що жінка сказала правду на мітингу… Депутат суд програв, а суддю, уявіть собі, навіть не звільнили з роботи…
Торкнулись ми у розмові й радісних моментів з життя борщівських волонтерів, які є навіть у такий складний час… Правда, від тих історій мурашки по шкірі ходили табуном… Тому замість “зомбоящика” радимо Вам послухати розповідь Світлани Онищук, поділитися з друзями і знайомими, щоб правду знало якомога більше людей.
P.S. Шановні не байдужі люди. Волонтери виріши в пам’ять про Володимира Яворського шукати кошти і придбати швидку машину-реанімобіль, яку просив волонтер “Хоттабич” (Ілля Лисенко) Машину назвуть на честь Володимира Яворського і вона буде на передовій рятувати життя наших хлопців. Збір коштів розпочато.
