Тернопільські театральні вечори 2016: дно чи буде ще гірше?

Поділитися


У суботу, 17 вересня, у Тернопільському обласному академічному музично-драматичному театрі дуже прісненько стартував фестиваль”Тернопільські театральні вечори”. Чотирнадцятий фестиваль вже не викликає у файному місті ажіотажу, як це було на зорі його створення. Аншлагу не було не тому, що глядач так збанкрутував через недолугу політику Порошенка, а через все нижчу і нижчу якість пропонованих вистав. Тернополяни голосують гривнею. А ось спонсори фестивалю, ймовірно, ще за інерцією підтримують театр. Разом з тим, вже навіть столичні бюрократи з Міністерства культури хочуть вивести міністерство зі співзасновників “вечорів”. Тут не йдеться про бюджетне фінансування зі столиці. У Тернополі вже й забули, коли востаннє виділялись кошти. За слова начальника обласного управління культури Григорія Шергея причина у тому, що на фестивалі не представлено якісної молодої режисури… І це правда. От сьогодні глядачу хочуть підсунути “Ромео і Джульєтту” від режисера Вадима Сікорського. Про режисерський дебют тут не йдеться…

teatrВідкрила цьогорічний фестиваль робота також досвідченого режисера В’ячеслав Жили “Слава героям!”. Щоб не дратувати нечисельного глядача заступник голови облради Крупа вклався у дві хвилини, губернатор ні сам не прийшов, ні заступника не прислав. Заступник лише помріяв, що може знайдуться якісь вівці, які ще випадково зайдуть до театру і зал не буде пустувати…

А після конкурсу на заміщення вакантної посади директора театру, слово начальнику облуправління Шергею не дали, певно, принципово. Правда, чи хотів виступати головний бюрократ по-культурі – невідомо.

Насправді всі ці розбірки тернополянам не потрібні. Глядач хотів би за свої кошти, які сплачує у вигляді податків для утримання драмтеатру, купуючи квиток – побачити сучасне дійство, а не маразматичний нафталін…

От будьмо відвертими: чому включили роботу Жили до конкурсу цьогорічних вечорів – залишилось загадкою для глядачів. Зі сцени не пояснив ніхто з керівництва театру де там місце “дебюту”. Зрозуміло було лише одне – захід приурочений художньому керівнику драмтеатру Михайлу Форгелю. Він помер 10 років тому і завдяки його зусиллям було започатковано фестиваль. Нині ж Форгель, певно, залаявся б, переглянувши афішу.

Про виставу “Слава героям!” нічого доброго сказати не можемо. Банальний сюжет про протистояння двох ветеранів: Української повстанської армії та радянської у виконанні акторів Маліновича та Папуші викликав лише посмішки у кумедних ситуаціях. Коли ж глядача треба було “брати за живе”, зал шарудів і всіляко демонстрував, що “не вірить”. Грі акторів бракувало майстерності “брата” Мосійчука.

Ймовірно, старше покоління акторів – Сергій Андрушко та Микола Ткачов краще впорається із ролями упівця Остапа Ільковича Шемелі та “визволителя” Андрія Васильовича Чумаченка.

Щодо босих постатей Гітлера і Сталіна, то їхні гіперболізовані “вихиляси” не є виправданими і нагадують карикатурні совдепівські часи. Добре, що генії зла озвучували свої криваві плани щодо України. Але в цілому “занадто багато води”, кривлянь і невиправданої присутності на сцені.

А ось корупційна тема в сучасній медицині розкрита досить переконливо… Принаймні, автор п’єси відзначив букетом Наталю Лемішку, яка виконувала роль завідувача відділення серцево-судинної хірургії.

Де знайшли виконавця ролі сина радянського ветерана – залишилось загадкою. Актор не просто випадав із гри. Він навіть не намагався влитися в ауру дійства. Можливо, його відлякувала “лялькова” дикція 30-річної “внучки упівця”, в яку він мав закохатися…

20160905_144138

 

На Тернопільщині екологічна інспекція виявила небезпечні безхазяйні відходи

Школа, парти, гроші і один адекватний батько