bf-1Державне фінансування не дозволяє повністю компенсувати витрати на повноцінну роботу лікарень міста. Відповідно до закону, медичним працівникам заборонено отримувати гроші готівкою. Тому адміністрації лікарень змушені шукати альтернативні способи збору коштів з пацієнтів – у вигляді благодійних пожертв.

Згідно із Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” благодійність визначається як “безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності”.  Відповідно до його положень пацієнти мають цілковите право надавати грошову чи іншу допомогу лікарням добровільно для закупівлі необхідних медикаментів, ремонту приміщень чи обладнання. Ми проаналізували, де ж у цьому ланцюжку стоїть благодійний фонд?

Благодійний фонд здійснює роль посередника у фінансових стосунках між громадянами та лікувальним закладом. Для свого функціонування фонд може стягувати не більше 20% від річного доходу на адміністративні витрати. Решту коштів та ресурсів – передає на баланс закладів медичної допомоги (лікарні, поліклініки).

Стаття 7 закону про благодійні організації визначає, що:

  • збір повинен відбуватись з використанням електронних засобів, а не готівки;
  • особа, що збирає пожертви, повинна мати нотаріально посвідчену довіреність керівника благодійної організації;
  • особа, що збирає пожертви від власного імені, повинна працювати за контрактом, укладеним із благодійною організацією;
  • особи, що працюють на державній або іншій публічній службі, не мають права збирати благодійні внески;
  • заборонено збирати пожертви на цілі, що суперечать законам України або у формі підакцизних товарів.

Отже, для того, аби забезпечити прозорість використання коштів, закон вимагає ліквідувати людський чинник та запровадити електронний рух коштів: адміністрація лікувального закладу повинна видати банківський рахунок благодійного фонду, а особа може зробити пожертву у найближчому терміналі. Разом із цим, лікарня самостійно обирає благодійний фонд без втручання міської влади.

Ми не координуємо діяльність лікарень і не даємо їм вказівки, із ким працювати. Це справа закладів охорони здоров’я і головного лікаря. Тобто, це рішення лікарні повинні приймати самостійно. Наше завдання – проконтролювати, щоб ті кошти максимально повертались в медичні заклади. Наскільки мені відомо, фонд, який зараз працює з лікарнями, забирає близько 3% від надходжень, – розповідає начальник відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення ТМР Ростислав Левчук, –  Благодійні внески для сектору охорони здоров’я міста є надзвичайно важливими. Вони покривають близько 30% від бюджету витрат галузі.”

Однією з основних переваг існування фонду у медичній галузі є обов’язкове складання звітності. Закон передбачає, що ця зведена фінансова інформація не є конфіденційною або комерційною таємницею. Проте, наявність звітів ще не гарантує прозорості, якщо населення, фактично, не може їх проглянути та прослідкувати рух коштів. Неможливо побачити, для купівлі яких препаратів чи ремонту якого обладнання використали благодійні внески пацієнтів.

Тому представники Центру громадського контролю “Дій!” у Тернополі зустрілись із міським головою Тернополя для впровадження порядку звітування лікувальних закладів та благодійних фондів. У свою чергу, Сергій Надал надав розпорядження начальнику відділу управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Ростиславу Левчуку, щоб той рекомендував типовий договір про співробітництво із благодійними організаціями, що діють на території лікувально-профілактичних закладів Тернополя, розроблений юристом центру “Дій!” Володимиром Шевченком.

Угоди з благодійними фондами були укладені і раніше, але нові містять пункт про порядок звітування за отримані доходи та витрати як благодійного фонду, так і медичного закладу.

Цікаво, що у тернопільських лікарнях, на відміну від медзакладів у багатьох інших містах, уже підписані договори з благодійними фондами, які регулювали їх співпрацю, – коментує Володимир Шевченко, юрист Центру громадського контролю “Дій!” у Тернополі та координатор програми “Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги” Уповноваженого з питань прав людини. – Проте, лікарі відповідно до пунктів типового договору переукладають угоди. Таким чином, прозорість благодійних внесків і звітність буде встановлена для обох сторін. Мешканці Тернополя бачитимуть, як витрачають їхні благодійні пожертви. Це важливий крок для побудови якісної та підзвітної людям медицини”.

Відповідно до нових пунктів договорів, благодійні фонди повинні:

  • здійснювати повне, вичерпне та достовірне звітування у разі здійснення публічного збору благодійних пожертв на території лікувального закладу;
  • щомісячно звітувати перед лікувальним закладом про обсяг отриманих благодійних пожертв;
  • оприлюднювати звіт на території лікувального закладу у спеціально відведеному загальнодоступному для фізичних осіб місці;
  • звітність організації має бути повною, вичерпною та достовірною, а також відповідати показникам фінансової, статистичної та іншої обов’язкової звітності.

Лікувальні заклади зобов’язуються:

 

  • створювати умови для благодійних пожертв (термінали самообслуговування, скриньки тощо);
  • не менше ніж один раз на три місяці публічно звітувати перед третіми особами про обсяг благодійних пожертв та, одночасно, про напрями їх використання;
  • оприлюднювати звіт на території лікувального закладу у спеціально відведеному загальнодоступному для фізичних осіб місці;
  • звіт оприлюднюється на офіційному веб-сайті лікувального закладу. У разі його відсутності – на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого органу влади.

 

Після включення пунктів про звітування до наявних угод між лікувальними закладами та благодійними фондами , кожна людина зможе легко прослідкувати за тим, на що саме були витрачені її кошти.

Марія ІЩЕНКО,

журналіст Центру громадського контролю “Дій!” в Тернополі.

Довідка: Центр громадського контролю “Дій!” – спільний проект чеської організації People in Need та всеукраїнської громадської організації Центр UA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проект полягає у розбудові в Україні мережі моніторингових центрів, які опікуються питаннями громадського контролю за діяльністю органів місцевої влади (органів місцевого самоврядування та територіальних підрозділів органів виконавчої влади). До основних компонентів діяльності проекту відносяться: моніторинг та аналітика, адвокація, громадсько-правова просвіта, створення проактивності місцевого громадського сектору та його консолідація. Мережа на цьому етапі охоплює ключові міста в Україні, де на сьогодні цікава і динамічна громадсько-політична активність – Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ та Маріуполь (Донеччина).

 

Напишіть відгук