zbaragВ березні 2015 року не врахувавши думку колективу та громадськості міста Збараж на базі ДНЗ «Збаразьке професійно – технічне училище» наказом Міністерства освіти і науки України шляхом реорганізації був створений ДНЗ «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою». Так званий «Пілотний проект» з багатообіцяючим майбутнім для учнів, колективу навчального закладу та жителів регіону за рік часу лопнув як мильна бульбашка.
Почалось з того, що призначення керівника відбулося з порушенням законодавства і оголошені вимоги до кандидата на посаду директора були виписані під конкретну особу – Процика Василя Мирославовича. Тодішній директор департаменту освіти і науки Тернопільської ОДА і сам кандидат чинили тиск на працівників закладу і обіцяли можливе і неможливе заради кредиту довіри і голосів в підтримку кандидата. Завдяки обіцянкам, що не буде звільнено жодного працівника і обману про 10 % надбавку до заробітної плати, виділення десятків мільйонів гривень на розвиток закладу і т.д. їм це вдалося.
З того часу в нашому навчальному закладі ходять «курсанти» в військовій формі не маючи при цьому жодного відношення до збройних сил. Заагітовані обманним шляхом курсанти військових ліцеїв , думаючи, що здобудуть професію інспектора прикордонної служби з розчаруванням були поставлені перед фактом , що в майбутньому вони будуть трактористами, слюсарями, кухарями, операторами з обробки інформації. Дивує і бентежить і такий факт, що в кризовий для Держави час і умовах жорсткої економії бюджетних коштів понад 60 юнаків і дівчат поступили на «прикордонників» вже маючи освіту 10 класів і цілий рік повторно навчались за державні кошти по програмі 10 класу, одержували стипендію, користувались комунальними послугами, а викладачі заробітну плату. В супереч законодавству, учні отримували трьохразове безоплатне харчування, а 50 % стипендії при цьому не утримувалось. А ще проводилось і продовжується навчання учнів 9–го класу в ПТНЗ в супереч законодавству та за відсутності державного замовлення, без відповідної ліцензії та акредитації, що також потребувало немало бюджетних коштів.
Окрім цього Процик В.М., ставши директором, почав з диктатури і тиску на членів колективу не зважаючи на Кодекс Законів про працю України. Забувши, що обіцяв не звільняти працівників, під тиском, добився звільнення півтора десятка досвідчених фахівців ігноруючи навіть рішення суду про поновлення декого з них. На томість оперативно зайнявся заповненням вакантних посад людьми далекими від відповідності критеріям посад і кваліфікаційним вимогам, в чому також вбачається корупційна складова. Наприклад: прийомну дочку з економічною освітою влаштував на посаду вихователя, на посаду інженера будівельника – людину далеку від будівництва і т.д. Але це потрібні йому люди. Щомісяця роздає премії з фонду заробітної плати одним і тим же працівникам, а деяким навіть двічі на місяць, а кошти збираються на свої потреби. Безпідставно заставив «курсантів» ходити в військовій формі, за яку особисто збирав кошти у батьків, присвоює військові звання «курсантам», а в навчальну програму не введено жодної додаткової години по Захисту Вітчизни і фізичній культурі – все навчання проходить за програмою підготовки кваліфікованих робітників і немає жодного відношення до ЗСУ.
На роботі Процик В.М. появляється 2-3 рази на тиждень, мотивуючи свою відсутність поїздками в Київ. Вся діяльність керівника зводиться до написання листів щодо виділення коштів на харчування, обмундирування, ремонти. При чому за рік не було зроблено нічого, за винятком окраски вже відремонтованих 20-ти кімнат 5 поверху гуртожитку сумнівною фірмою за 80 тис. грн. бюджетних коштів плюс 40 тис. грн. на матеріали. Також встановлено 10 вікон за дуже завищеною ціною. До речі, учнів до сих пір не переселили в ці кімнати. А навіщо? Заняття відвідує 20 % з числа основного контингенту, а решту директор, мотивуючи відсутністю харчування відпускає по домівках. В наслідок системно порушення базисної структури, частих відпусків курсантів і продовження канікул призвело до того, що виконання навчальних планів і програм опинилося під загрозою не виконання. В результаті замін до розкладу занять, а саме: доставляння нульових і дев’ятих уроків плюс дописок навчальний рік ми з горем пополам закінчили.

На наступний курс навчання, за рішенням педагогічної Ради та відповідного наказу керівника ПТНЗ переводяться учні, які мають підсумкові оцінки не нижче чотирьох балів з професійно-практичної підготовки та навчальних предметів, що входять у додаток до диплома кваліфікованого робітника, а також зразкову чи задовільну оцінку з поведінки. Так, як, заплановане засідання педагогічної ради з питання допуску до ДКА і переводу на наступний курс не відбулося, то не відомо яка картина з успішністю перехідного контингенту учнів, і чи переведені вони на наступний курс.
А з нового навчального року директор дав команду приймати документи в бажаючих навчатись тільки в тих, хто згідний і спроможний буде купити військову форму порушуючи тим самим законодавство і свою обіцянку, що врахує побажання працівників і громадськості міста, і крім «посиленого військового» нахилу буде реалізоване конституційне право на освіту всіх, в тому числі і цивільних бажаючих. Адже наш заклад понад 60 років готував кваліфіковані робітничі кадри різних професій для цілого регіону, а тепер розпочалася міграція бажаючих здобути професію по сусідніх районах.
Склалося враження, що таке «керівництво» приведе до скорочення чисельності учнів і працівників, а в подальшому до закриття і розкрадання основних засобів і збереженої матеріально-технічної бази закладу з його 60-ти річною славетною історією.
Працівники залякані і не мають права голосу, проте, чекають втручання відповідних органів з метою наведення порядку і повернення так потрібного для району професійного закладу.

 М.А.Ткачук

Напишіть відгук