strayk6Активіст Тернопільського Майдану Микола Крук, який займався у часи Революції Гідності разом з іншими тернополянами збором коштів у файному місті, виграв першу судову справу щодо неналежного розслідування розкрадання коштів. Пан Микола у розмові з журналістом “Про все” розповів, що хоче дізнатися правду. І чим більше колишнє керівництво тернопільського Майдану робить з цього проблему, істерить  – тим більше у нього міцніє переконання, що гроші таки безсоромно вкрали.

kryk

Микола Крук

-Плутанина почалась тоді, коли я побачив, що гроші , які надходили від людей як пожертви, в протоколах не фіксувались. За елементарним бухгалтерським обліком мало було зафіксовано кількість грошей, які поступили, акт прийому, його номер, дата. Журнал обліку мав бути прошнурований, пронумеровані сторінки. Адже це ж були людські гроші на святу справу! Касової книги ніхто не вів. На моє переконання – легковажити не можна було!

Нині я думаю, це було зроблено спеціально, акти тримали в файликах, з яких можна було тягнути ті папірці без печаток та номерів  як хотіли. За тими “папірцями” – гроші… А якщо за день тричі кошти приносили? Як це фіксувалось? А ніяк… Облік грошей завідомо формувався неправильно.

img3

Пан Крук навіть письмо звертався до керівника тернопільського Майдану Стаюри, щоб виправити елементарні помилки в обліку. Але свободівець так і не відповів. Пан Крук не міг дивитися як недосвідчена скарбник Майдану – на той час 18-річна Наталя Гайдук проводить облік і купив за власний кошт дві касові книги, пронумерував їх, прошив і передав пані Наталі. Але вона їх так і не використовувала до кінця Революції гідності. Гроші ж збирали на театральному майдані до 4 березня 2014 року.

Нині Микла Крук попросив оприлюднити документацію, як велось розслідування, про що вони писали слідчим. Нехай люди роблять висновки, а нова поліція доведе, що це справа честі і чесно виконає свою роботу. Для зручності читачів ми розмістили матеріали у соцмережі
img015
img016
img017
img018
img019
img020

“Скарб Полуботка”, або Куди зникли гроші тернопільського Майдану?
А Ви ще пам’ятаєте Майдан у Тернополі? Цей живий процес, що формувався з мільйонів облич, думок та переконань. Кожен ішов на центральну площу міста з різних міркувань, що формували єдину Революцію, Революцію Гідності. Погодьтеся, намагатись прокласти чітку хронологію подій зараз важко. Дерев’яні щити стали фантомними і незначними перед реальною загрозою, яка вже понад рік тяжіє над Східною Україною.

І кінці у воду

Для більшості Революція закарбувалась у пам’яті лише в патріотичних рисах. Та для тернополянина Миколи Крука вона перетворилась у боротьбу за справедливість, адже чоловік узяв на себе відповідальність «вивести кінці» у справі з грошима Майдану, які, на його думку, були безсоромно вкрадені. Мова йде про ті кошти, що були зібрані під час Революції Штабом національного спротиву в Тернополі. Так уже понад рік пан Микола оббиває пороги прокуратури й міліції, та поки – все намарно.

– Плутанина почалася тоді, коли я побачив, що гроші, які надходили від людей як пожертви, в протоколах не фіксували. Тобто по бухгалтерії вони не проходили. Я звернувся до знайомого бухгалтера і він мені розказав процедуру таких операцій. Мало би бути так: прописана поступлена енна кількість грошей, вказаний номер акта прийому і дата. Але ж касової книги ніхто не вів, – розповідає Микола Крук.

Пан Микола каже, що ті документи (якщо їх можна так назвати), на яких, власне, фіксувались надходження, мали лише підписи, без жодних печаток.

– Якщо організація себе назвала Штабом національного спротиву Тернопільської області, то вона повинна була б рано чи пізно зареєструватись. Та її керівники цього не зробили. Але ж почався збір грошей, а відповідно все мало б фіксуватись. Тоді за організацію, зібрання, використання за призначенням благодійних коштів та за щоденний комісійний підрахунок і ведення відповідних бухгалтерських документі відповідав голова оргкомітету Штабу Любомир Шимків. За прийняття та видачу благодійних коштів і ведення відповідних бухгалтерських документів відповідала скарбник Штабу Наталя Гайдук (нині дружина Любомира Шимкова – авт.), – продовжує пан Микола.

Звісно, на той час правоохоронці були контрольовані владою, проти якої, власне, і вийшов Майдан. Отже, не викликали довіри у громади. Тому доказ – так звана стіна ганьби в Тернополі, коли кількатисячний натовп зустрічав місцевий «Беркут» вигуками «На палю їх!». Зрозуміло, що тоді реєструвати промайданівські ГО було безглуздо. Однак пан Крук запевняє, що реєструвати себе офіційно Штаб не збирався і після Революції.

– 24 лютого, коли стало відомо, що Революція перемогла, можна було цю організацію зареєструвати. Усе вже відомо, Майдан переміг, його учасники – національні герої… Але ж вони цього не зробили. Я направив листа голові Штабу національного спротиву Володимиру Стаюрі. В листі вказував, що слід зробити контролюючий орган, який би фіксував, куди зібрані кошти йдуть, оскільки облік їх завідома формується неправильно. Однак відповіді на свій лист так і не отримав. Я вимагав, щоб була правильна фіксація. Навіть купив дві касові книги, пронумерував їх і передав скарбнику Штабу пані Гайдук, але вона так їх і не використала за призначенням. Та й, мабуть, не хотіла цього робити. Вважаю, що вона завідомо знала, що безконтрольність – це козир у розкраданні громадських грошей, – заявив Микола Крук.

Кримінальна справа без доказів?

За словами пана Крука, гроші збирали і по закінченню Революції (до 4 березня 2014 року), але за ці дні немає навіть фіктивного звіту, куди пішли зібрані кошти.

– Люди приносили гроші в намет на Театральному майдані. Я особисто з іншими волонтерами їздив у торгові центри Тернополя і ще звідти привозив гроші. Ходив навіть зі скринькою на Театральному майдані під час мітингів. А куди пішли ці кошти, я так і не знаю. Правда, на так званій прес-конференції Любомир Шимків з листочка звітував перед ЗМІ, скільки було зібрано коштів, куди віддано та на які потреби. Але показати, у тому числі й мені, ці дані для ознайомлення чомусь не міг. Для того, щоб перевірити дані документи, потрібно сидіти день-два чи навіть тиждень. Мовляв, оце пішло туди – подзвонили й перевірили, чи дійсно їх отримали, – розповідає активіст.

Пан Микола переконаний, що мають бути підтверджуючі документи кожній отриманій і витраченій копійці. Тим паче, що він вважає себе не лише волонтером Майдану, а й потерпілим. Більше того, за цим фактом була навіть відкрита кримінальна справа (датована 26 серпня 2014 року).

– Група однодумців направила заяву в Тернопільську міську прокуратуру, де було відкрито кримінальну справу. Ми не тільки як волонтери збирали гроші, а ще й, крім того, свої давали. Я особисто здав 5200 грн. І був визнаний потерпілим. А от четверо громадян слідча не захотіла визнати потерпілими (хоч вони теж здавали гроші), позаяк немає доказів, – пояснює пан Микола.

На жаль, доказів як таких дійсно немає і формувати картину можна виключно «по пам’яті». Так, за словами Крука, 21 лютого він був на чергуванні і здав в оргкомітет 210 тис. грн., 835 доларів та 50 євро. А приймали ці гроші представники оргкомітету.

– Відповіді, куди ті гроші пішли, досі не маю. Так, я отримав копію протоколу, але на ній навіть немає номера. А значить, ці 210 тисяч скарбник разом із Шимківим ніде не зафіксували, – каже Крук.

200- кілограмовий сейф зник

Станом на 18 грудня 2013 року Євромайдан у Тернополі зібрав 1 млн. 119 тис. 333 грн., Принаймні такі суми називав під час прес-конференції один з координаторів студентського Євромайдану в Тернополі Любомир Шимків. Загалом же на місцевому Майдані було зібрано понад 3,5 млн. грн. (узимку 2013-2014 рр.). Хоча пан Крук запевняє, що бути певним у тих цифрах не варто.

– Можна сказати й вісім мільйонів, можна десять, а можна й один мільйон. Але щоб озвучити певну суму, мають бути оригінали протоколів, які вони збирали, а потім фіктивно їх вкрали, чи спалили, чи знищили. Виходить, що Шимків як основний організатор знав, що робив, маючи економічну освіту, – розповідає чоловік.

За словами п. Крука, існував сейф (який знаходився у Фундації Йосифа Сліпого на вул. Листопадовій, 7), в якому зберігалася вся документація, в тому числі протоколи про надходження коштів від громадян. Але «містичним» чином сейф зник. При тому, що важив він майже 200 кг. І його не так просто було винести непомітно.

– Цей сейф Шимків десь заховав чи знищив. Не знаю. В мене особисто збереглось десь 8 копій протоколів. Але Шимків каже, що це папірці, хоч на двох копіях є підпис Наталі Гайдук. Загалом мало би бути понад 190 проколів. Але їх нема. І от скажіть, хто зацікавлений у тому, щоб вони зникли? – запитує М. Крук.

Сам Любомир Шимків, за словами пана Миколи, погоджується з тим, що сейф вкрали, однак досі невідомо, чи він звертався в міліцію про скоєний злочин і чи була бодай якась реакція на це. До слова, на той час у сейфі вже грошей не було, зберігалися виключно протоколи та інша документація.

– Пропав сейф, якщо вірити Шимкову, за його відсутності. Хоча дане приміщення знаходиться під замком. Навіть слідчій тільки через 7 місяців після відкриття кримінальної справи вдалося зайти у Фундацію. А на що там уже було дивитись? Тим паче, що вона брала дозвіл, мовляв, їй треба туди піти, оглянути. Та за той час можна було б цілий будинок розібрати! – запевняє Крук.

Зібрані гроші, попри перемогу Революції, видавали до травня 2014 року. В основному потерпілим під час Майдану. Однак і тут виникає багато запитань. Пан Крук каже, що жодних документів, кому і скільки видавали коштів, немає. Взагалі, складається враження, що всіх лідерів майдану в Тернополі спіткала специфічна форма амнезії, позаяк питань без відповіді залишилося вкрай багато.

– Шимків навіть не знає, хто привіз той сейф і хто його забирав. Скарбник, вона ж касир, не знає, хто мав ключ від сейфу, хто оплачував автобуси на Київ тощо. Гроші ж люблять рахунок, а вони що хотіли, те й намалювали у звіті, – продовжує Крук.

Під час Майдану люди приносили гроші, хто скільки міг. Дехто просто допомагав одягом та продуктами.

– Суми були різні. Приносили й по декілька тисяч. Пам’ятаю, бабця на милицях принесла пару сотень. От мій товариш не дасть збрехати, бо був присутній, як вона тремтячими руками кидала ті кошти у скриню. Учні по гривні-дві носили. З районів возили. От я особисто писав таку розписку від імені комісії (нас там троє розписувалось). Бо люди кажуть, що нас удома запитають. Ми приїхали з такого-то села, привезли гроші, то ви нам дайте документ, що підтверджує це. То чому оргкомітет не хоче дати таких же документів? Вони ж де-факто знищили документацію Революції Гідності Тернопільщини. Тобто вони ще один злочин вчинили. Я вважаю, що Шимків з цими молодими людьми, які мали доступ до грошей, вкрали 4 млн. грн. Бо от, приміром, Івано-Франківщина зібрала 8 млн. грн. Тернопільщина ж – 4 млн. грн… Та бути такого не може, бо ж ментальність у нас, що у них – однакова. Я вважаю, що Шимків зі своїми соратниками спеціально не зареєстрував громадську організацію, бо знав, що гроші в громади вкрав і сейф теж він вкрав. Ось так! – каже пан Крук.

Пан Микола запевняє, що члени оргкомітету знають, де знаходиться сейф. Більше того, його навіть не знищили.

До речі, по кримінальній справі Любомир Шимків проходить як свідок, а на всі запитання, які давав йому Крук (за його словами), на одночасному допиті відповідав: не знаю, не пам’ятаю. Така ж ситуація зі скарбником Наталею Гайдук.

– Вона (Гайдук – авт.) уже дійшла до того, що навіть не знала, скільки загиблих людей було від Тернопільщини на Революції Гідності. Хоча, згідно з тими звітами, що демонстрував оргкомітет, виділяли кошти і на допомогу сім’ям загиблих на Майдані, і тим, хто постраждав. То як вони видавали гроші, не знаючи елементарно, хто їх потребує, – обурюється пан Крук.

Через гроші Майдану – геть із партії!

У чоловіка немає сумнівів, що учасники оргкомітету просто «підігнали» цифри так, як їм було зручно. Але ж мають бути документи, на основі яких вони формувалися. Пан Микола згідний, що тоді робота більше нагадувала хаос, а в хаосі, як відомо, найпростіше проводити махінації.

– Правда понад усе! Я повинен знати правду. Так, мене можуть побити чи навіть убити, але я хочу домогтися справедливості, – заявляє Микола Крук.

До слова, сам пан Крук брав також безпосередньо участь у Тернопільському Майдані: приймав одяг та продукти харчування. На той час Микола Петрович був членом «Батьківщини», хоча згодом його вигнали з партії саме через розслідування коштів Майдану.

– З висновку голови міської організації «Батьківщина» Андрія Артимовича, я завдаю шкоди авторитету партії. Мовляв, чому я без дозволу партії займаюся розслідуванням. Наполягав на цьому Віктор Мартинюк, бо він входив до Штабу нацспротиву (був заступником – авт.). Його теж, до речі, викликали в міліцію і просили давати пояснення щодо коштів Майдану, – розповідає пан Крук.

img021Микола Крук же здаватись все одно не збирається і продовжує шукати правду. Хоча надії мало, адже кримінальна справа зараз у «позі» нуля. Лише голова Штабу Володимир Стаюра дав свідчення в міліції, а всі інші члени Штабу застосували статтю №63 Конституції України (відмовляюся свідчити проти себе), а що стосується грошей, то ніхто ствердно не може сказати, куди і на що їх витратили.

Усе це чомусь нагадує легенду про золото Полуботка, яке у 1723 році український гетьман нібито залишив на зберігання в одному з англійських банків. Був скарб чи ні – навряд ми колись дізнаємось, як і навряд знайдемо кінці в історії з грішми тернопільського Майдану. Врешті, злодії є скрізь, але наживатися на святому – це, мабуть, найвища міра цинізму. Навіть якщо справу закриють і винних не знайдуть, хай кожен причетний до неї ще довго згадує ту бабусю, яка віддавала останні заощадження за нашу з Вами перемогу.

Тетяна Колеснік, “Номер один”

КОМЕНТАР

Любомир Шимків, керівник Тернопільського молодіжного Євромайдану:

– Микола Крук уже два роки займається цим питанням і хай продовжує, якщо йому це цікаво. Я взагалі не знаю, чи варто щось коментувати, бо ми вже сотню разів давали різні коментарі. Якщо в людини є якісь особисті претензії до мене як до особистості, то він мені вже це чимало разів висловлював. Чоловік тривалий час ходить, пише на нас скарги у різні правоохоронні органи. У нього є якась своя концепція великої змови і т.п.

img1
img2
img4
img5
img6
img7
img8
img9
img10
img011
img012
img013
img014

Напишіть відгук