1737851bfd218013823fc12a73c8830fЛистопад – місяць опалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником».

Наймолодший син Матері-Осені, якому вона доручає зустріти Бабу-Зиму та її сивобородих синів. Тому він більше прихильний до свого двоюрідного брата Грудня, аніж до рідного – Жовтня, і дозволяє Бабі-Зимі сніжити на полях і лісах. В цей же час Мати-Осінь, щоб прискорити прихід зими, вкорочує листопадові дні. Природа останнього місяця осені у стурбованій задумливості. То згадає про минуле літо, і тоді сонечко прогляне з-за хмар. А то подумає про близьку зиму, і небо відразу закошлатиться важкими темними хмарами, а по землі вперіщать холодні байдужі дощі.

… Його європейська – «новембр», що походить від латинського слова «дев’ять», бо в дореформеному календарі він був дев’ятим місяцем року. На українському Поліссі довгий час зберігалася ще одна назва листопада — «братчини». Для сучасників слово це майже незнане. Хоч раніше воно віддзеркалювало глибокий зміст. Саме так називали гуртівні обрядодійства, що їх влаштовували в кінці осені. З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин, спочиває примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Під цю пору вже справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці та досвітки, влаштовуючи всілякі забави.

..Листопад, падолист, напівзимник. Це місяць, для якого в знадобі і віз, і сани. Тільки ось для коней це чи не найтяжча пора року. З цього приводу Я. Головацький писав: «У листопаді, кажуть, коні найслабші, а як кобилі лист на голову паде або як вона на груді спіткнеться, то жереб’я скине. Тим і кажуть: на Симеона-Юди боїться кінь груди». З цим днем, який припадає на передостаннє число місяця, і пов’язують прихід зими, бо листопад — вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат!

81007691У народі кажуть:

В листопаді світанок з сутінками в полудень зустрічаються.

Листопадовий день, що заячий хвіст.

Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.

В листопаді голо в саді.

В листопаді зима з осінню бореться.

У листопаді сонця, як у старої баби чепуріння.

Листопад і колесо, і полоз любить.

Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде.

Листопад заспів зими і сутінок року.

Народні прикмети:

Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть.

Пізньої осені вітри зі сходу — весна буде холодна.

Якщо восени рано нанесе снігу, а над ним хмара — хорошої погоди не чекай.

Хмари висять низько — чекай вітру і снігу.

Якщо свійська птиця ховає голову під крило — буде холодно.

Коти на піч лізуть грітися, знай: ніч буде з приморозками.

Потріскалася кора на ясенах — буде холодна весна.

Якщо осінь багата на гриби — зима буде тепла.

Якщо листя з дерев нечисто опаде — буде сувора зима.

Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене — тепла осінь. Буває і навпаки: листя опаде, а плоди аж до морозів тверді.

Ранній сніг на ранню весну.

Якщо в листопаді появляються комахи — зима буде теплою.

Качки або гуси все частіше почали перелітати з місця на місце — на холодну зиму.

Якщо кури ходять дотемна — наступного дня буде негода.

Пізній листопад — до суворої і затяжної зими.

Яка погода в листопаді, така і в квітні.

Деякі прикмети погоди тісно пов’язані з певними датами:

4 листопада — свято Казанської ікони Пресвятої Богородиці. Вважалося, що з цієї пори починаються заморозки: “До Казанської — не зима, з Казанської — не осінь”. Для незаміжніх дівчат — останній шанс вийти заміж цього року.

8 листопада — Дмитрів день, з якого починається поминальний тиждень: “Живих батьків вітай, померлих — поминай!”.

Кажуть: “Якщо Дмитро без снігу, то і Великдень буде теплим”; “Якщо Дмитро зі снігом, то і Коляда буде засніжена, а весна пізня”.

10 листопада — день великомучениці Параски або “святої П’ятниці”. Вважається, що в цей день не можна користуватися голками — шити, вишивати, майструвати і т. п., бо все це ранить тіло святої.

14 листопада — Кузьминки в честь чудотворців Кузьми і Дем’яна (цілителів древності Косьми і Даміана з Малої Азії ІІІ ст. н. е.). З часом їх почали вважати ще й покровителями домашнього затишку і сімейного благополуччя

 21 листопада — день Михаїла Архістратига, який вважається покровителем міста Києва і символізує собою перемогу добра над злом.

В селах відзначали просто “Михайлів день”, коли бажано було задобрювати свого Домовика, залишаючи йому на ніч чашку з пивом, щоб “… спати не лягав, худобу не лякав, житло оберігав, нечисть відганяв…”.

Вважалося: “Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна”.

27 листопада — Пилипівка або день завершення весільних свят і підготовки до Різдвяного посту, який починається наступного дня, що зветься днем Гурія (28 листопада).

Прикмети свідчать: “Якщо Пилип в сніговому кожусі — травень буде в дощовій завірюсі; Пилип у гарній папасі (іній на деревах) — овес в коморі у запасі”; “Пилип плаче — пшениця вгору скаче”; “Пилип лисий (дерева без інею) — врожаю не мисли”. Найвишуканішою стравою цього дня вважаються вареники з капустою.

volyniany.org.ua

Напишіть відгук