Майже 40% податків, які збираються в Україні, йдуть на утримання Пенсійного фонду України. 90% соціальних виплат ніяк не перевіряються: чи вони йдуть багатим людям чи ні. За статистикою половина отримувачів мають дохід вище середнього рівня. 12 мільйонів пенсіонерів забезпечуюся за рахунок 10 мільйонів працюючих людей, і це навантаження буде тільки зростати. Такі цифри озвучила Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «При цьому така система не дає результату, коли пенсіонер почувається гідно і може прожити на пенсію: 6% одиноких пенсіонерів не мають коштів на їжу», – зазначила вона.
Чинна солідарна система пенсійного забезпечення вже вичерпала себе. При тій демографічній ситуації, що маємо на сьогодні, неможливо забезпечити справедливі пенсії у рамках солідарної системи. «Солідарна система – це система соціальної безпеки – просто «щоб з голоду не померти». При накопичувальній системі, на другому рівні, відбуваються індивідуальні накопичення громадян. На третьому – людина вже самостійно створює собі пенсію за допомогою різних механізмів накопичення», – пояснив переваги накопичувальної системи Віталій Мельничук, експерт Реанімаційного пакету реформ.
Однак механізмів, куди б можна було вкласти кошти наразі дуже мало. «Це – депозити, цінні папери та банківські метали. Якщо трохи допомогти і дозволити вкладати у виробництво та будівництво, це не лише допоможе другому рівню накопичувальної системи, це сприятиме економічному розвитку України», – вважає народний депутат Наталія Веселова. «Сьогодні у людей є дві можливості накопичувати свої заощадження – валюта та нерухомість. […] В Україні нема дефіциту «довгих грошей», просто їх ніхто не вкладає у фондовий ринок. Не треба людей змушувати, просто треба змінювати механізми: захист права власності, верховенство права, економічне зростання, дерегуляція, рівні правила гри», – підкреслила Марія Репко.
Провінційність, популізм та підвищення пенсійного віку
МВФ вимагає від України вирішити питання впливу демографії на стан пенсійної системи. Мова йде про параметричну реформу чинної солідарної системи, а не її заміну на іншу. «Потрібно змінити параметри системи, які допоможуть утримати виплати від розбухання, хоча б залишити на одному рівні, узгодити їх з рівнем економіки», – зазначив Павло Кухта, економічний експерт, член Стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів України. Це можна зробити у тому числі через підвищення пенсійного віку, більш жорсткі критерії по мінімальному стажу або урівняти вік для різних категорій осіб.
Тема підвищення пенсійного віку – золота жила для популістів. Людям ніхто не пояснює, що така реформа може тривати роками. «Таке підвищення не відбудеться в один момент, воно стосується молодих працюючих людей. Може розтягнутися на життя кількох поколінь. […] Воно пропонує молодому поколінню працювати довше як альтернативу не платити більші податки або внески», – пояснила Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національноі академії наук України.
