З моменту приходу до керівництва Тернопільською областю добродія Валентина Хоптяна почалися серйозні проблеми в очільників місцевої податкової адміністрації. Хто мав право чіпати цих скромних, балансуючих на межі бідності, податківців?! Адже попередник на посаді голови обласної адміністрації вчасно отримав відкат в сумі 250000 доларів з рук головного податківця області Кацана і після двох наїздів на нарадах і колегіях залишив того в спокої. Мабуть Валентин Антонович побридився брати гроші з нечистих рук хмельницької братви в ДПА області. Пахне для них дійсно смаженим і швидше за все прийдеться везти чималі бабки в Київ і рішати питання переводу назад до Хмельницького чи хоча б в Кіровоград чи Черкаси. Залишатися тут з непоступливим Хоптяном – означає звільнення за неповною службовою відповідністю або потрапити на нари. Хоча гроші вирішують усе…
Давайте познайомимо читачів з найбільш яскравими представниками орди Кацана. Почнімо з теребовлянського байстрюка Ігоря Шиманського.
У цього за документами практично бомжа все нажите непосильною працею рухоме і нерухоме майно записане на дружин, дітей, коханок, сусідок, вуйків з далекої родини, навіть вірного водія. Як же заробляє цей поки що обділений увагою борців з корупцією і теплом буцегарні чоловік.
По-перше, це стандартний «наїзд». Перед перевіркою директору фірми чи підприємства пропонується перерахувати деяку суму коштів на підконтрольний Шиманському розрахунковий рахунок або ж оплатити за вказані послуги готівкою. Взамін пропонуються послуги ревізора по закриттю очей на порушення. «Поступливість» фірмача є визначальною при прийнятті рішення по перевірці та визначенні суми штрафних санкцій. Сума проплати Шиманському залежить саме від тієї суми, яку «пробачили» підприємцю і становить від 10 (суми понад 100000 грн.) до 40 (суми до 10000 грн.) відсотків. Якщо ж підприємець пішов «в отказ» — фірма протримається на плаву недовго, Шиманський такого не пробачає.
Щоб не годувати таким чином Шиманського вже зараз 38 підприємств Тернопільської області зареєструвалися в інших регіонах. А під час перебування Шиманського на аналогічній посаді в Хмельницькій області, подільські підприємці були готові зібрати 1000000 грн. для керівництва Державної Податкової Адміністрації України задля усунення цього рекетира в законі з посади чи переведення в іншу область.
Іншим джерелом збагачення Ігоря Шиманського є оформлення документів на відшкодування ПДВ комерційним структурам. Тут він, правда, двічі проколовся – порушувалися кримінальні справи, але не буде відповідати в нашій державі перед Законом людина, котра здатна купити не прокурора чи міліціонера, а цілу прокуратуру чи міліцію.
Хроніка подій по відшкодуванню ПДВ за сприяння Шиманського просто лякає своїми розмірами, а якщо врахувати, що такса відкатів та ж сама, що і при «наїздах» (10-40 процентів), Шиманський вже може купити собі маленький острівець на Багамах. Такі фірми як “АБС Транскорп”, “Промімпорт” і “ТрансТернопіль” отримали з рук І.Шиманського довідки про стан експортного відшкодування з податку на додану вартість на півмільйонні суми, хоча у цих підприємств сум ПДВ, які б підлягали відшкодуванню, взагалі не було. А фірма «Торг Електроніка» наприкінці 2004 року незаконно отримала взагалі 1275000 грн. В таких бізнесменів Шиманський брив по 40 відсотків. У разі ж наявності права на відшкодування – 10 відсотків за позачерговість.
У 2004 році прокуратурою було порушено кримінальну справу по факту видачі І.Шиманським довідок про стан бюджетного відшкодування ПДВ фірмі “Гера” на суму 600 тис. грн. На початку 2006 року ще одна кримінальна справа, порушена міліцією, за фактом видачі І.Шиманським заключення на відшкодування фірмі “77” 580 тис. грн. В обох випадках фірми не мали прав на відшкодування ПДВ. Відкат за схемою І.Шиманського склав півмільйона гривень. Достатньо, щоб вийти сухим з води, тобто з підозрюваного по двох кримінальних справах перетворитися на свідка.
Вершиною майстерності у цьому бізнесі стало сприяння І.Шиманського у незаконному відшкодуванні ПДВ фірмі „Теркурій” в сумі 4 млн. 500 тис. грн. Нагадаю пересічному тернополянину, що директором цієї фірми є не хто інший як власник «Подолян» Василь Чубак. Ось звідки у цього затятого і богобоязного українця перший мільйон взявся. Згодом, за цю послугу І.Шиманський через родину став власником 6 торгівельних майданчиків в цьому торговельно-розважальному центрі. Ігор Шиманський взагалі виступає добрим фейом для Василя Чубака. Через своїх друзів підприємливий податківець домовився свого часу про отримання „Теркурієм” кредиту у київському банку „БМ Україна” для відкриття «Подолян». Дивно, що завжди вдячний Василь Чубак не назвав кінотеатр в «Подолянах» «Шиманський Сіті» або каток «Ігорком з ДПА». Добре, що хоча б бабки за переведення Шиманського назад в Тернопільську ДПА Василь щедро відсіяв.
Як і у випадку з «наїздами», Ігор Шиманський розробив схемку покарання непоступливих підприємців і у разі їх відмови «працювати» по відшкодуванню ПДВ Шиманський мало не силою заставляє подати до ДПА уточнену податкову декларацію тієї чи іншої фірми, в якій суму дебіторської заборгованості за ПДВ віднесено до податкового кредиту. Сам же після цього ініціює порушення податковою міліцією відповідної кримінальної справи.
Тема супермаркетів привертає увагу Шиманського вже не вперше. Свого часу за сприяння Шиманського у власність такого собі ТОВ “Ірбіс” було передано приміщення супермаркету “Київ” в рахунок погашення боргів по сплаті податків його колишньому власнику. Взамін Шиманський забезпечив списання відповідних штрафних санкцій для цієї фірми.
Не слід забувати, що володіє сім’я Шиманського і супермаркетом електротехніки «Ельдорадо» по вулиці Шептицького, власником якого є його швагро Луців.
Цікавим є шлях отримання квартири Шиманським. Її він получив від заступника мера Тернополя С.Мамчура в якості оплати за те, що у 1999 році прикрив порушення фінансово-господарської діяльності тернопільської залізниці в сумі близько 2 млн. грн. С.Мамчур на той момент був зацікавлений у прикритті цього порушення, оскільки Львівська залізниця проводила будівництво житла для мерії. За одну з таких квартир для Шиманського порушення були зменшені 8000 і штрафні санкції склали лише 40000 грн. А бомж з податкової нарешті зміг завести сім’ю у новозбудовану квартиру.
Встиг Ігор Шиманський подумати і про забезпечення себе безплатними обідами і вечерями. З 2005 року він безплатно їсть в ресторані «Хутір», результати документальної перевірки якого виявили порушення, штрафні санкції за які складали понад 100 тис. гривень. Однак, завдяки Шиманському їм все «пробачили».
Ось такий собі податківець Ігор Шиманський. Простий математичний підрахунок хоча б наведеного у статті покаже, скільки він зрубав бабла для себе і скільки недоотримала держава внаслідок його злочинної діяльності. Ще кілька таких Шиманських і жоден бюджет не витримає. А питання інвестицій, про які так мріє нове керівництво області, взагалі незручно піднімати – хто з розумних підприємців і бізнесменів вкладе в нашу область гроші? Краще їх відразу перерахувати на особистий рахунок Ігоря Шиманського.
Олег Барчук, для “ОРД”
http://ord-ua.org/2011/01/18/zlodijkuvati-ternopilski-podatkivtsi/?lpage=1