«У першу чергу, греко-католик – це християнин, який народився чи став ним у Свято-Володимировому хрещенні. Тому ми кажемо, що Греко-Католицька Церква – це Церква, яка зберігає ту традицію Київського християнства. Можливо, ця традиція поки що не до кінця усвідомлена».

Про це Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав сказав у інтерв’ю газеті «День», у відповідь на запитання журналіста, що означає бути сьогодні греко-католиком в Україні.

 

 

 

Водночас Предстоятель Церкви підкреслив, що греко-католик зберігає цю традицію зі вселенським християнством: «Маю на увазі, сопричастя з наслідником Апостола Петра – Папою», – наголосив Блаженніший Святослав.

 

На думку Глави УГКЦ, греко-католик як громадянин України – це той, хто є українцем. «Це я осмислив у діаспорі. Українська ідентичність нашої Церкви завжди була для нас благословенною, водночас – певним викликом», – зазначив Блаженніший і додав, що УГКЦ завжди чувала над самобутністю нашого народу: «У певних моментах була чи не єдиним голосом, який говорив від імені зневаженого, упослідженого народу. Якщо ми пригадаємо «весну народів» у Австрійській імперії1848 року, то ця так звана Руська рада у Львові здебільшого складалася зі священиків. Знову ж таки, були будителями цього народу на Галичині, де найбільше збереглася наша Церква», – пригадав Першоієрарх.

 

«УГКЦ сьогодні в Україні має нове завдання – долучитися до осмислення української національної ідеї, усвідомити, яким сьогодні має бути український патріот, українець, який формує свою ідентичність не в полемічному ключі, зневажаючи когось, а зберігаючи свою гідність. Бо українська ідентичність – це щось, що належить до ствердження гідності нашого народу, українця як такого», – наголосив Глава Церкви.

 

Блаженніший Святослав висловив спостереження, чому інколи у прагненні бути «сучасним» дехто відрікається свого українства: «Я спостеріг, що бути християнином і бути українцем – це дуже схоже, бо бути християнином у багатьох вважається бути відсталим. Так само під таким кутом проектується і образ українця, мовляв, бути українцем – бути людиною другого сорту. Тому інколи спостерігаємо, що хтось, коли хоче бути «сучасним», відрікається свого українства», – зазначив Предстоятель УГКЦ.

 

Блаженніший Святослав ствердив, що побачив в Аргентині, наскільки важливо усвідомлювати свою ідентичність, та ілюстрував це таким прикладом: «Для українця садок вишневий коло хати – це частина його душі. Кажуть, що для українця сад – це образ раю, куди він виходить, щоб подумати, погуляти, прийняти гостей. Коли наші волиняни приїхали в провінцію Чако в Аргентині, побачили, що місцеві не мають біля хати садків. Приходить наш українець до місцевого індіанця і каже: «Тут у вас вишні ростуть?», «Ні», – відповідає. -«А яблуні?». – «Ні, не ростуть». – «А мандарини?». – «Не ростуть». – «А апельсини?». – «Теж ні». Українець махнув рукою і каже: «А я все одно посаджу». – «А-а, ну, як ти посадиш, то ростимуть», – розповів Глава Церкви і резюмував, що культура, потреба праці, потреба пісні, церковного життя – це щось, що належить до гідності українців.

 

На запитання видання, що таке націоналізм у розумінні українця, Блаженніший Святослав відповів, що розуміє це поняття, як любов до своєї батьківщини: «Якщо цю любов представити в християнському ключі, як певний імператив, тоді ця ідея буде позитивною. Якщо хтось розуміє «український націоналізм», як зневагу й приниження іншої національності, то я такий «український націоналізм» не поділяю», – сказав Першоієрарх.

 

 

 

На думку Блаженнішого Святослава, щоб бути краще зрозумілими, треба шукати інше поняття, аби висловити те, що хочемо сказати, не викликаючи певних негативних асоціацій.

 

«Я себе вважаю українським патріотом і хочу ним бути, та це не значить, що у такому випадку я маю бути русофобом чи людиною, яка негативно ставиться до інших українських сусідів. Зовсім ні», – наголосив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав в інтерв’ю газеті «День».

 

Департамент інформації УГКЦ

Напишіть відгук