День вибіркових героїв

Поділитися

В кожній країні прапор – це символ єднання та могутності.
А в нас, на жаль, стяг стає символом роз’єднання та розколу нації. Те, що червоний прапор на 20-му році незалежності Української держави не може мати місця в офіційній символіці країни, це однозначно. Але найжахливіше те, що і червоно-чорний прапор боротьби зараз використовується з маніпулятивною метою, і з метою дискредитації ідеї, з якою боролись його основні носії. А як Ви думаєте, хотів би Бандера, Шухевич, щоб їхній прапор використовувався розмінною монетою, більше того поглиблював розкол країни??? Я думаю, категорично ні…
Тоді коли валяться рейтинги Партії регіонів, тоді коли весь народ починає об’єднуватись в думках винести владу на вилах, з’являється, так звана, «технологія зміни суб’єкта». Щоб для народу єдиним їхнім ворогом перестала бути влада (читай Партія Регіонів), вони створюють умови, за яких для Західної України ворогом повинна стати Східна Україна з червоним прапором, а для Сходу – Західна з червоно-чорним прапором.
Вчора ми були учасниками відзначення Свята Героїв, свята яке також повинно об’єднувати всю країну в єдиній меті: віддати шану всім відомим і невідомим героям, які поклали життя в ім’я єдиної великої України.

Коротка історична довідка.
У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку, 23 травня, святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець. До речі, жоден з тих героїв, в честь яких обрали дату вшанування цього свята не воював і не творив під червоно-чорним прапором.

Основною ідеєю свята є вшанування всіх українських героїв, на всіх історичних етапах розвитку нашої держави. Отже, основним символом, який об’єднує всі покоління українських героїв є державний синьо-жовтий прапор. Не можна применшувати роль і вагу червоно-чорного прапора, який відіграв вагому роль на певному етапі національно-визвольних змагань.

Що ж відбулось в Тернополі? Міський голова на початку сесії Тернопільської міської ради звернувся до депутатів і до громади міста, з проханням 23 травня всім вийти на вулиці з червоно-чорними стрічками. Скажіть хіба не свідомо міський голова хоче сформувати образ Тернополя як заледве не сепаратиського регіону…??? А хто бачив марш в вишиванках вулицями міста, яких вело керівництво області, міста, а, водночас, і керівництво місцевої ВО «Свобода»..??? Вірю в патріотизм нашої молоді, але коли основу колони складають школярі в руках кожного прапорець вищезазначеної партії, і під заклик голови обласної ради «Слава нації !!!», кричать «Смерть ворогам !!!», повірте мені, чомусь, стало страшно, який марш у відповідь пройде в Донецьку, Одесі, Севастополі…
Свято героїв по–тернопільськи, стало черговою реалізацією партійних амбіцій, але, повірте, найбільшою шаною для наших українських героїв було б те, що б свято в їхню честь стало ще одним кроком до об’єднання…
Але на жаль…

10 травня на Тернопіллі розпочала свою роботу відкрита громадська приймальня політичної партії «Фронт Змін».

Під патронатом міського голови