Нещодавно мене, як депутата районної ради та керівника фракції «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» жителі села Грибова та м.Ланівці запросили на сесію Гриньківської сільської ради для підтримки та захисту їх інтересів. Чому саме жителі, запитаєте ви, а тому, що питання, яке заплановано було розглянути, зачіпало інтереси саме їх, жителів вулиць Дубина, Степ та Набережна села Грибова та вулиці Привокзальна міста Ланівці.
Щоб стало зрозуміліше – поясню. Території Гриньківської сільської та Лановецької міської рад межують, а між вулицями знаходиться такий собі земельний простір, який по звітах в сільській раді вважається водним фондом. Насправді ж, води там не було з кінця 90-х років. Ця штучна водойма в свій час наробила багато біди людям. Постійні підтоплення льохів, весняні повені не давали можливості окремим з них, чиї оселі ближче до води взагалі виходити з дому. Тримати в господарствах худобу та птицю теж було не просто. Корова не риба, вона не плаває, її потрібно випасати. Ставок спустили. За ці роки утворилося непогане пасовище.
Отож все було б і спокійно, але з»явився такий собі підприємець Ч., який подав заяву в Гриньківську сільську раду про надання даного водного фонду в оренду для риборозведення, ще й площу вказав згідно із звітними даними – 36,5 га. Площа чимала, одна з найбільших в районі.
З першого разу депутати сільської ради рішення не прийняли, а доручили сільському голові Сливчук С.В. провести збори жителів вищезазначених вулиць. Світлана Василівна доручення депутатів виконала – збори провела. Більше того, вона сама проживає на цій вулиці, тому як ніхто інший знає всі проблеми. Принагідно відзначу, що обирають п.Світлану сільським головою вдруге. До того вона неодноразово обиралася сільським депутатом та секретарем сільської ради. Довіру громади має, тому і стоїть на стороні людей.
На зборах люди були одностайні – просити депутатів сільської ради відмовити в задоволені заяви підприємця по відновленню водного плеса. Але село є село. Видно думки та чутки були різні, тому й жителі прийшли вже на другу сесію по розгляду даної заяви особисто, добиралися навіть підводами.
Чи то знаючи настрої людей і сільських депутатів чи, можливо, з інших об’єктивних причин, підприємець Ч. на сесію не приїхав. Не було і представників районної влади, яка раніше розповідала селянам про вигоди від здачі в оренду ще не існуючого ставка, збільшення надходжень в сільський бюджет.
Після невеликої дискусії по обговоренню проекту рішення в якій і я, як депутат районної ради брала безпосередню участь з правом дорадчого голосу, депутати одноголосно відмовили в задоволенні заяви. Водночас, доручили сільському голові знайти власника гідроспоруд та вивчити питання переведення земель так званого «паперового» водного фонду в землі під пасовища, якими вони і є насправді.
На сесії я побачила щиру одностайність громади, голови села та депутатів. Ось у кого є повчитися нашим владним мужам. А ще, як добре, що дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, бо була б за межами, то чи спитали б ?
І наостанок додам, що відповідно до земельного законодавства розпорядження землями за межами населеного пункту здійснюють районні державні адміністрації і роблять це без відома сільських рад. Я про такі випадки в нашому районі не знаю, щоб голова РДА громаду про щось питав.
А ви знаєте ? Відгукніться !