До 140-ї річниці від дня народження відомого фольклориста, етнографа, літературознавця в державному архіві Тернопільської області підготовлено виставку «Знавець перлин народних».
Основою експозиції стали документи із особових фондів Володимира Гнатюка та Ігоря Ґерети.
В першому розділі виставки можна ознайомитись з документами та матеріалами, які висвітлюють життєвий та творчий шлях В. Гнатюка.
Велику групу становлять особисті та родинні фотографії. Серед них – світлини Володимира Михайловича в дитинстві, зрілому віці, фото з дружиною, дітьми та батьками. На світлинах Гнатюк з багатьма вченими і діячами культури, зокрема з І. Франком, М. Коцюбинським.
Особливо цікавими в першому розділі виставки є листи В. Гнатюка до дітей. «Листи неймовірно цінні, бо вводять нас в атмосферу сімейних зв’язків В. Гнатюка», – писав відомий український вчений зі Словаччини, доктор філології Микола Мушинка, який передав оригінали листів на зберігання в держархів Тернопільської області.
Поряд розміщені прижиттєві видання творів В. Гнатюка та праці опубліковані в «Записках НТШ» та «Літературно-Науковому віснику». Вражає широта тематичного діапазону наукових праць вченого. Експонуються «Записки НТШ» (1902, 1903 рр.), в яких опубліковано цікаву працю В. Гнатюка «Пісенні новотвори в українсько-руській народній словесності».
Про те, що наукова діяльність В. Гнатюка здобула загальне визнання, свідчать фотокопії наступних документів: диплому члена-кореспондента Російської Академії наук, виданого В. Гнатюкові в 1902 р., диплому члена-кореспондента Чехословацького етнографічного товариства, виданого в 1905 р., грамоти про обрання почесним членом товариства «Просвіта» в Ужгороді (1921 р.), повідомлення про обрання В. Гнатюка академіком Всеукраїнської Академії наук ( 1924 р.). Експонується також календар товариства «Просвіта» на 1927 рік, де вміщено повідомлення про обрання В. Гнатюка почесним членом товариства «Просвіта» у Львові (1925 р.).
В окремий розділ виставки виділено документи про створення та діяльність етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у с. Велеснів Монастириського району. Це, зокрема, листи О. Черемшинського до І. Ґерети з питань виявлення документальних матеріалів про В. Гнатюка і створення його музею, список запрошених осіб на відкриття музею (1969 р.), декілька видань нариса-путівника, світлина відкриття пам’ятника В. Гнатюку у с. Велеснів в 1971 році.
Завершують виставку матеріали про вшанування пам’яті Володимира Гнатюка. Експонуються: світлина відкриття надмогильного пам’ятника В. Гнатюку на Личаківському кладовищі в 1971 році, стаття І. Ґерети в журналі «Тернопіль» (1992 р.) про першу міжнародну наукову конференцію в Тернополі, присвячену 120-річчю від дня народження вченого, листи О. Черемшинського до Б. Хаварівського щодо видання наукового збірника „Володимир Гнатюк. Документи і матеріали (1871-1989).”
Багатогранна діяльність Володимира Гнатюка мала широкий всеукраїнський та світовий характер. Його працьовитість та наполегливість здобули загальне визнання. І сьогодні його творчий спадок вивчають у Чехії й Угорщині, Польщі й Словаччині, Югославії і Росії, Румунії і Франції та інших країнах.