Я прожив не мало і не багато, а сімдесят років. Таких як я називають дітьми війни, але нам від цього не стає легше. «Вісник+К» виписую з того часу, як видання з’явилося у поштовому каталозі. Воно для мене – як підручник з української мови. Лише одне мене засмучує, щоб часом цю газету не заборонили. Бо є підстава про таке думати. Тому що на сході України, в Донецькій, Луганській областях українські школи закривають. А в Одеській області один із даішників назвав українську мову телячою. Дивлячись на це все, пригадую хрущовські часи, коли я служив у армії. Нас називали хахлами, а якщо дізнавалися, що ми із Західної України, то ще й бандерами. Тому я і не дивуюсь, що ми знову повертаємося у минуле. Верховна Рада виробляє закони і сама їх не виконує, голосуючи порожнім залом. Необхідну кількість голосів набирають тільки тому, що депутати бігають по всіх рядах, натискаючи кнопки відсутніх. Опозиція немає сили, бо всі лідери не разом, а поодинці. Кожен хоче бути старшим, не розуміючи, що це нічого не дасть. Народ вже зневірився. Бо Ющенко підвів його під монастир, а Тимошенко зганьбила. А тепер постійно згадую слова екс-президента Леоніда Кравчука: вибрали те, що вибрали, і маємо те, що маємо. І якщо в минулому нам довелося пережити і голод, і холод, то і цю владу мусимо пережити!
Володимир Веклич,
с. Верхні Станівці Кіцманського району
Чернівецької області

Напишіть відгук