же дев’ять років ставок села Городище Зборівського району орендує приватний підприємець Богдан Бігун. Місцеві стверджують, що він тепер навіть не підпускає їх до водойми.
Договір про оренду ставка районна адміністрація уклала на 25 років. Але люди вже домагаються його розірвання. Адже у ставку їм заборонили ловити рибу, напувати корів. Навіть відпочивати біля води не можна. Більше того, одна жінка мало не поплатилася власним життям – за її словами, її намагалися втопити за спробу пополоскати випрані речі. Про це наш кореспондент почув 21 серпня – під час зборів громади.
Людям погрожували
Скликав людей місцевий житель Руслан Кошулінський. Чоловік запросив усіх мешканців сіл Городище та сусідніх Носівців. Він каже, що вже готує позовні матеріали до суду – добиватиметься усунення перешкод у користуванні ставком для людей і забезпечення їм безперешкодного доступу до водойми.
– Ставка ніхто ні від кого не забирав. Мені його віддали законно, – стверджує орендатор Богдан Бігун. – Будь-які звинувачення на мою адресу вважаю суцільною нісенітницею. Нічого такого не було. У неділю людям дозволено ловити рибу у ставку.
Підприємець каже неправду, стверджує громада. Люди запевняють, що всіх любителів відпочинку виганяють, навіть погрожують розправитися з ними фізично. Так, у хлопців, які приходили порибалити, вже забирали та ламали вудки. Охочих скупатися до води не підпускали. Таку поведінку пан Бігун називає “застереженням”. Мовляв, аби хтось не втопився і йому не довелося нести за це відповідальність.
– Коли складали договір оренди, то зборів громади обох сіл не проводили, – обурюються місцеві. – Нам сказали тоді, коли вже все вирішили. Тож ми вважаємо, що наші права порушили.
Ставок розташований на території Серетського гідрологічного заказника державного значення. Тож за коментарем ми звернулися в Державне управління охорони навколишнього середовища в області.
– Орендувати цей ставок дозволяється, але з дотриманням умов укладеного договору, законів України про водне господарство та природний заповідний фонд, – стверджує завідувач сектору розвитку екологічної мережі заповідної справи та біологічних ресурсів Ігор П’ятковський. – Тож у випадку засухи чи інших несприятливих природних умов люди мають повне право користуватися цією водоймою.
Селяни не згодні з договором
Викликають сумніви у селян й інші нюанси угоди з орендарем.
– У договорі немає схеми, де було б чітке зазначення площі орендованої частини ставка, а тим більше прилеглої до нього землі, – додає захисник громади села Руслан Кошулінський. – Натомість орендар загородив чималий шмат. Не лише водойму, а й прилегле до нього пасовище. Сам же договір – нотаріально не засвідчений.
Не дотримані, на його думку, й інші процедурні моменти, визначені законодавством. А охоронці, яких найняв Богдан Бігун, щодня вимагають гроші за вхід на обгороджену територію, можливість порибалити та відпочити.
– Вони дозволяють собі застосовувати силу, тож люди навіть наближатися до водойми бояться, – додає чоловік.
Відповідно до ст. 47 Водного кодексу України “Про право загального водокористування”, як зазначає юрисконсульт Ігор Клочак, про заборону ловити рибу та відпочивати біля ставка людей мала б попередити районна влада. Адже вона має безпосередній стосунок до укладання даного договору.
Проте нічого такого селяни не пригадують. Не приїхали представники Зборівської райради й на скликані у неділю збори. Причин своєї відсутності вони теж не пояснили.
 |
Штовхнув у воду
– Ставок здавна належав громаді Городища, – розповідає місцевий житель Ігор Гомілко. – Ще наші діди викопали його на руслі річки та розширили. Десятки років ми цей ставок використовували для відпочинку, риболовлі та напування корів. Тепер нас гонять звідти як собак, обіцяючи “набити морду”.
Підприємець за 30 метрів від ставка вже звів власну садибу. Дорогу попри став, якою люди раніше ходили та їздили за сіном на городи, засипав сміттям і відходами від будівництва.
– За те, що я прийшла до ставка пополоскати випраний одяг, – розповідає Ольга Нищота, – Богдан Бігун не лише обізвав мене, а й штовхнув у воду. Я мало не потонула.
Місцеві жителі розповідають, що орендар двічі спускав ставок, а вилучену звідти рибу продавав. Усі закиди на свою адресу, в тому числі й цей, підприємець заперечує. До того ж чоловік, не дочекавшись закінчення зборів, вийшов з приміщення. Також він відмовився від будь-яких подальших коментарів на дану тему.
– Усю процедуру складення договору провели законно, – у свою чергу запевняє голова сільської ради Марія Мороз.
Утім, на зборах громада вирішила, що домагатиметься розірвання договору та повернення ставка на баланс сільської ради. Близько сотні присутніх жителів сіл Городища та Носівці підписалися під протоколом зборів. Зібравши всі необхідні докази та документи, Руслан Кошулінський пропонує створити громадську організацію або обслуговуючий кооператив для вирішення цього питання в суді та подальшого обслуговування ставка.
– Жителі двох сіл як територіальна громада мають повне право користуватися тим ставком, – підсумовує юрисконсульт Ігор Клочак. – До того ж, жодного слова про заборону користуватися ставком у письмовому вигляді немає.