Влада «підвісила» ситуацію в Тернопільській облраді для того, щоб переконати депутатів активніше переходити на бік Партії регіонів. Багатьох депутатів спонукає працювати із владою загроза нових дострокових виборів або ж повернення попереднього складу облради, в результаті чого вони залишаться без мандата. Окрім стратегічних цілей, ПР зараз також вирішує поточні політичні питання, не даючи змоги нинішньому складу обласного парламенту опонувати голові ОДА Валентину Хоптяну.
Якщо ж владі не вдасться загнати депутатів у свою більшість, то, вочевидь, варто очікувати нових дострокових виборів. Сценарій із поверненням повноважень попередньому складу облради став би прецедентом європейського рівня.
Тут важливим нюансом є той факт, що наступні вибори відбудуться за змішаною пропорційно-мажоритарною із обов’язковістю партійного висування. Ця система, апробована «регіоналами» на місцевих виборах в жовтні 2010 року, довела свою ефективність. Навряд чи це дасть змогу ПР сформувати одноосібну більшість, але, очевидно збільшить їх представництво.
Посприяти достроковим виборам може й конфлікт між Віктором Балогою та «донецьким крилом» ПР, який виходить із латентної фази. Якщо лідер «Єдиного Центру» не погодиться розділити округи між ПР та ЄЦ у рідному Закарпатті за принципом 50 на 50, то його можуть покарати не тільки зняттям із посади міністра, а й виведенням із тернопільської облради. Адже зрозуміло, що в наступний склад Тернопільської облради ЄЦ, який на в 2008 році отримав 20 мандатів, уже не пройде.
Варто відзначити, що про загрози функціонуванню Тернопільської обласної та Київської міської ради наші експерти неодноразово попереджали ще перед прийняттям у 2010 році закону про місцеві вибори. Справа в тому, що цим документом було зобов’язано проводити вибори по всій території України, в тому числі і там, де були дострокові. А спеціальним пунктом закону був застосований виняток для виборів Тернопільської облради і виборів Київської міської ради та київського міського голови. Тут, на відміну від виборів у інших регіонах, де свого часу також була «до строчка» (!), фактично було застосований припис Конституційного Суду, який свого часу виніс рішення щодо повного, 4-річного, терміну функціонування достроково обраних мерів та органів місцевого самоврядування.
Як наслідок, в Україні одночасно діють органи місцевого самоврядування обрані не просто за різними нормами закону, а за кардинально відмінними підходами («чисто пропорційний» проти «змішаного партійного»)! А винятки (Тернопільська облрада та Київська міськрада разом із мером) постійно перебувають під загрозою переобрання за новим, більш вигідним для влади, законом. Такий хаос створено Верховною Радою, Президентом та Конституційним судом, які не спромоглися уніфікувати процедуру обрання органів місцевого самоврядування. Користають із цього хаосу ті у кого є важелі адміністративного впливу, а потерпає громада.
Ярослав Макітра, політтехнолог, член Експертної Ради ІСТ «Соціополіс» спеціально для «Про все»