” – На мене 1 вересня орієнтовно в 23.20 було вчинено розбійний напад. Зараз от я пишу, і сприймається тепер я пригода про яку можна розповісти друзям, але в той момент було не до сміху.
Я повертався з концерту на честь відкриття навчального сезону в рідному тепер університеті імені Поплавського. Йшов чемно, нікого не чіпав, дейсами не світив, хоча в рюкзаку був ноут, зеркалка, ну і паспорт там, гаманець і все таке, ну і стандартно дві мобілки і айпод. (блін, я точно мрія грабіжника, нікому не кажіть де я живу!:) ) Але, найголовніший девайс – мій Норд (синтезатор) в мне на спині.
Йду я, значить, слухаю MuteMath в навушниках, аж раптом вже неподалік від мого будинку отримую ззаду сильний удар якимось предметом в голову (пляшка пива, як я зрозумів згодом). За півсекунди побачив що навушки, розділившись надвоє, злетіли з моєї голови, а через секунду, різко повернувшись назад побачив нападника, який однією рукою намагався видерти в мене з плеча рюкзак, а другою намагався вдарити. Я одразу завдав йому удару у відповідь, одним словом, почалася бійка, секунд 30. Я закричав йому – стій! стій! давай поговорим! Він зупинився і одразу почав погрожувати мені ножем і вимагав віддати рюкзак. Сили були нерівні, бо в мене на спині був 13-кілограмовий тягар, а через плече сам рюкзак, в який він вчепися. Я пішов на хитрість, і почав просити його відпустити мене, бо, мовлялв, в мене маленька дитина. Відчувши свою психологічну перевагу бандюган розслабився і тут я йому як зацідив поміж зуби з усього маху!! Він від несподіванки упустив рюкзак і я дав дьору)) За мною він не побіг. Як згодом дізнався, після того як я йому моцно пальнув, він почав втікати в іншу сторону, це бачила працівниця автостоянки. Напевне це дуже смішно виглядало зі сторони)) Казала, що бачила як б”ються двоє, а потім в один момент дали дьору в різні боки) Це нагадало мені як я одного разу вилив відро води на котів, які билися в мене прямо під балконом)) Виглядало дуже смішно)
Короче, спасли мене наушники мої любі, хоча й постраждали конкретно, але я їх зремонтую. Через синтезатор на спині грабіжник не побачив що я в великих навушниках, і весь удар пляшки на себе прийняло їхнє металеве кріплення. Бо явно розрахунок грабіжника був на те, щоб оглушити. А ба!! Наушники мої не підвели)) Причому що я їх вдів вперше за тиждень, перед тим ходив в маленьких навушниках.
Ось такі діла. Щиро дякую Богу, що вся ця історія закінчилася як пригода. При іншому збігу обставин могло б перетворитися в серйозні проблеми зі здоров”ям і фінансами. Голова ще трохи болить, але то пусте.
Вечір вдався.
Хвоточку на пам”ять зробив)”