Дорогі краяни!
Однією з найвизначніших дат у історії Української Держави є 1 грудня 1991 року .
Саме у цей день український народ гордо і ствердно заявив світу про прагнення жити в незалежній Державі, виявивши свою волю схваленням Акту проголошення незалежності України на Всенародному референдумі.
Більше ніж 90% українських громадян, незалежно від своїх політичних переконань, прийшли до виборчих скриньок, продемонструвавши унікальну єдність національної згоди, проголосувавши за незалежність України , що саме і стало стартовою умовою для утвердження нашої держави на міжнародній арені.
Наслідком референдуму, у наступні роки становлення суверенної України стали наступні події: 28 січня 1992 року національний синьо-жовтий прапор отримав статус державного, 15 січня 1992 року державним гімном України стала музика композитора М.Вербицького на слова П.Чубинського «Ще не вмерла Україна…», 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Тризуб як малий герб України. Таким чином національна українська символіка перетворилася на державну. У 1996 році було ухвалено Конституцію України.
На жаль, сьогодні далеко не вся політична еліта України усвідомлює важливість того, шо будь-які власні амбіції та кар’єризм не повинні бути вищими за загальнодержавні та національні інтереси України.
Саме тому, нам слід вдатися нині до уроків історії, одним із найвагоміших з яких є прояв народного волевиявлення на Референдумі 1991 року.
Дорогі жителі Тернопільщини!
Багато хто з Вас та Ваших рідних перебував восени 1991 року з агітаційно-пропагандистською місією в Східних областях України, внісши вагому частку своєї праці у підготовку та проведення там Рефередуму.
Згадаймо ті тисячі бандеролей, цінних листів та листівок, які поштовим відділом Тернопільської управи Руху були відправлені у всі регіони України з найціннішим вантажем – нарисами історії України, Бібліями, національними синьо-жовтими прапорами.
Ми зробили все можливе тоді, щоб Україна стала незалежною Державою.
Нині дуже важливо зберегти завоювання українського народу – соборність, незалежність і цілісність держави, єдність наших волелюбних устремлінь, демократію, євроатлантичні орієнтири.
Незважаючи на негаразди, які переживаємо нині, пам’ятаймо: для того, щоб подолати економічну скруту – вистачить десяти літ згуртованої, самовідданої праці. А щоб здобути волю – потрібно сотні літ, мільйони людських жертв, страждань і принижень.
То ж любімо Україну, як рідну матір – і в біді, і в добрі. На вдяку тим, хто поліг за неї.
Шануймо рідну землю. Цінуймо свободу. Живімо у мирі, злагоді, любові і єдності. Заради дітей, внуків і правнуків. І прийде щастя, і прийде радість. Не буде смутку в ріднім краї.
Отож щиро вітаю Вас, дорогі земляки, з 20-ю річницею нашої української звитяги та перемоги на Всеукраїнському Референдумі.
Добра Вам, здоров’я, Божого благословення!
Хай серця ваші наповняться радістю та оптимізмом. Сили, мужності, енергії та впевненості Вам у майбутньому Нашої прекрасної Держави України!
З повагою
народний депутат України Іван Стойко