На початку місяця у Верховній Раді України був зареєстрований урядовий законопроект Про внесення змін до закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо надання різних видів соціальної допомоги з урахуванням рівня доходів сімей, яким фактично була здійснена спроба обмежити виплати допомоги на дітей самотнім батькам.
Після чималого розголосу, законопроект уряд все ж відкликав. Проте сам факт появи у Верховній раді подібного документу, свідчить про те, що для теперішньої влади захист соціально незахищених категорій не є пріоритетом. Уряд вже неодноразово демонстрував готовність відбирати останнє в самих нужденних верств населення аби залатати діри у бюджеті, проте копатися в доходах матерів–одиначок, голова ОДА Тернопільської області 2007—2010 рр Юрій Чижмарь вважає верхом цинізму.
— Завдання уряду – вміти знайти резерви для бюджету, оскільки перед економічним блоком насамперед стоїть завдання заробляти гроші, а не скорочувати видатки, хоча наш уряд найкраще вміє заробляти гроші за рахунок продажу державного майна, — каже політик. — Всі країни світу у кризовій ситуації йдуть за принципом скорочення саме державних, а не соціальних видатків. Зате в Україні починають скорочувати соціальні видатки, та ще й в незначних сумах, але для дуже соціально-спрямованих категорій – чорнобильців, афганців, чи виплату матерям-одиначкам на народження дитини. На мою думку це вже свідчить про неспроможність уряду управляти економікою та бюджетним процесом. Така позиція влади ніколи не додасть їй авторитету.
На думку Юрія Чижмаря, держава має дбати про підростаюче покоління, адже це майбутнє не тільки окремої жінки чи сім’ї. а й майбутнє держави.
— Так, це високі слова, та за ними стоїть велика життєва істина. Враховуючи зменшення кількості населення України, і те, що уряд мав би бути зацікавленим у збільшенні населення, виплата матерям мала б розглядатися як суспільно-державна премія, заохочення громадян України до народжуваності незалежно від майнового стану, — вважає екс-губернатор Тернопільщини. — Це виглядає по-блюзнірськи – розглядати, яку квартиру має жінка. І якщо це 3-кімнатна квартира, то їй не треба виплачувати допомогу. То що ж, жінка повинна продати квартиру, переселитися в гуртожиток і лише тоді вона буде мати можливість отримувати допомогу? А як буде рости дитина, а які умови її виховання? Абсурд! На мою думку, дуже цинічно копатися в доходах матерів–одиначок. Жінка одна ростить дитину, і як би не була вона забезпечена, їй все одно важко. Держава хоче принизити жінок? Бо як назвати це, коли хтось буде дивитися, який у її хаті телевізор, а сама жінка повинна збирати довідки, щоб підтвердити свій майновий стан. Я розглядаю це як дискримінацію жінок, а це заборонено Конституцією України. І в Конституції чітко сказано, що громадяни є вільними незалежно від соціального, майнового та іншого стану. До того ж державні мужі не порахували, що введення непрямого контролю над матерями може потягнути значно більші видатки для утримання цілого апарату чиновників і забезпечення їхніх функцій, ніж кошти, які мали б бути витрачені власне на дітей. Чи співмірні ці речі? Я можу згодитися лише з однією позицією – держава повинна контролювати, щоб гроші використовувались саме на потреби дитини, а не на будь-що інше – до прикладу, на алкоголь для батьків. І над такою формою контролю слід попрацювати державним мужам.