Археологічні сенсації Тернопільщини!!!

 Детальніше про розкопки в сусідній області та загалом про цьогорічний археологічний сезон розповів директор ДП “Подільська археологія” Богдан СТРОЦЕНЬ.
– Цього року ми провели широкомасштабні розкопки в чотирьох населених пунктах: біля Хмельницького та Сатанова – рятівні на місці будівельних робіт, відтак врятували пам’ятки археології, – зазначив директор ДП «Подільська археологія» Богдан Строцень. – У двох інших, також на Хмельниччині (у Старосинявському та Волочиському районах) провели розкопки двох гробниць, що належать періоду кулястих амфор.

 Характерно, що у Старосинявському районі про знахідку повідомили місцеві жителі. Під час оранки плуг зачепив верхню могильну плиту, люди розчистили її і трохи відсунули. Побачивши давнє поховання, одразу повідомили спеціалістів. Відомий археолог зізнався, що такий вчинок приємно здивував учених. За результатами досліджень гробниць у наступному 2012 році буде видано монографію.
Не менш цікаві знахідки зробили археологи восени у Бережанах, на місці будівництва об’їзної дороги. Дослідження тут розпочато ще у 2008 році, однак і цьогоріч не були закінчені.

– Ця пам’ятка археології дуже цікава і багатошарова: є пам’ятки кам’яного віку, зустрічаються і більш пізні матеріали – від періоду Висоцької культури (І-а половина І тис. до н.е.) до перших – уже нашої ери, – продовжує Богдан Степанович. – Тут знайдено житла і господарські об’єкти, могильник часів Висоцької культури (І-а половина І тис. до н.е.) і пшеворське поховання зі зброєю – мечем.
Пшеворська культура – це рубіж нашої ери. Відтак мечу приблизно 2 тисячі років, попередньо визначили дослідники. У них існував звичай, підкреслив науковець, коли ховали померлого, щоб покійник не міг зашкодити живим (а зброю на той світ обов’язково потрібно було дати померлому, тобто покласти поруч), зброю пошкоджували так, що нею неможливо було скористатись, наприклад, як у даному випадку, коваль зігнув меч вчетверо! Це був звичайний двосторонній меч довжиною приблизно 90 см-метр, викуваний зі сталі та заліза за спеціальною технологією.
Загалом на Тернопільщині відомі майже 10 поховань пшеворської культури, серед них є і поховання зі зброєю, у тому числі і з мечами, зокрема, на Збаражчині. Також поруч ставили посуд із їжею, прикраси.
Чи характерна культура для Тернопільщини? – цікавлюсь.
– Одні дослідники припускають, що це слов’янська культура. За протилежною версією це було германське плем’я вандалів, тих самих, які руйнували пам’ятки мистецтва, – пояснює Богдан Степанович. – Територія Західної України, в тому числі Тернопільщина, належала до контактної зони: тут були і слов’яни (пшеворська культура – це її східна околиця), і германці, і фракійці. Тому знахідок багато, однак сьогодні важко визначити питому вагу того чи іншого етносу на нашій території у ті часи.
Мечі клали, напевне, тільки чоловікам біля горщика з рештками померлого. Ці племена спалювали трупи, тобто проводили кремацію, тому не завжди вдається встановити стать померлого. Виявлені на території Тернопільщини поховання, скоріше за все, належать воїнам, тому що на наших землях не виявлено поселень пшеворської культури. Є одне на Збаражчині, і то під знаком питання, хто там жив.
Знайдені поховання дозволяють археологам говорити, що по території Тернопільщини просувались озброєні загони воїнів-вандалів, пшеворців. Вони розвідували нові території, відтак могли виникати сутички із місцевими племенами. Загиблих воїнів і поховали.
Цікаві знахідки виявили працівники «Подільської археології» на території Теребовлянському замку, де знайдено унікальну кахельну плитку.
Цікаві матеріали дали розкопки трипільського поселення на Борщівщині, у кар’єрі біля села Збручанське, де знайдено житла, кераміку трипільської культури.
– Цього року нам вдалося зберегти великий прошарок інформації про історію нашого краю, – просто підсумовує рік важкої, напруженої праці Богдан Строцень.
Археологи знову стали лідерами. 22 грудня у Київському конгрес-холі Торгово-промислової палати України відбулась урочиста церемонія нагородження Лідерів вітчизняної економіки. Уже вдруге до п’ятірки переможців потрапило і ДП «Подільська археологія» у номінації «Дослідження і розробки в галузі суспільних наук».
«Переможців Національного бізнес-рейтингу визначають за декількома критеріями на підставі даних державних органів статистики, – розповів директор ДП « ОАСУ Подільська археологія» Богдан Строцень. – Відтак за кожну позицію нараховуються бали».
Система рейтингування є чіткою, прозорою та виключає участь випадкових підприємств чи навіть аутсайдерів.
Тим більше, що цього року у Національному бізнес-рейтингу взяв участь Всеросійський бізнес-рейтинг. На перспективу це відкриває додаткові можливості переможцям налагодити контакти з представниками кращих підприємств Російської федерації.

ДОВІДКА.Пшеворська культура – археологічна культура, що визначає залізний вік на території Польщі та Західної України. Культура існувала приблизно 600 років з 200 до РХ до 400 після РХ. Її ареал – центральна і південна Польща: верхів’я ріки Одра (Сілезія), горішня і середня Вісла (Мала і Велика Польща); Східна Словаччина (Південна Лемківщина); горішня Тиса (українське Закарпаття і Мармарощина); горішній Дністер (Галичина). Пшеворська культура на території України датується І-ІІІ ст. н. е.
Культура кулястих амфор – археологічна культура епохи пізнього енеоліту, що існувала на території Дніпровського Правобережжя та межиріччі Пруту і Серету в 3 тисячоліття до н. е, повідомляє сайт “Подільської археології”