Як відомо, 30 грудня 2011 року екс-прем’єр–міністра Юлію Тимошенко етапували у Качанівську виправну колонію №54 м. Харкова. Пересічному українцю це абсолютно нічого не говорить. Однак факт, що там відбувають покарання майже 900 жінок, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, причому 16 представниць прекрасної статі за гратами сидітимуть довічно. Є серед них і тернополянка, охрещена односельцями «Вовчихою», або «бабою-смертю», повідомляє “Номер один”
…Трагедія сталась у червні 2003-го в с. Загір’я Зборівського району. Повернувшись о дев’ятій ранку з тваринницької ферми, син з дружиною здивувались незвичній тишині на подвір’ї. Чоловік одразу попрямував до літньої кухні, де жили батьки. За ним поспішала жінка. Переступили поріг спальні… і ледь не збожеволіли від жаху. У ліжку з розтрощеною головою лежав батько. Марія кинулась до сусідньої кімнати, де спали їхні діти, і закам’яніла. Усі трійко лежали на підлозі у калюжі аж почорнілої крові. Згодом судмедекспертиза встановила, що всім було завдано в середньому по шість ударів сокирою. Причому спочатку вбивця оглушив сплячих обухом, а потім добивав лезом. До того ж усім діткам ще й перерізали шийки…
Ні вбиті горем батьки, ні сусіди, ні міліція не сумнівалися, хто це скоїв. Село кинулось на пошуки баби Марії. Зрештою 61-річну пенсіонерку знайшли у лісосмузі. Від самосуду її врятувала тільки непритомність: побачивши стару на землі, люди подумали, що вона вкоротила собі віку. Воно і насправді так було. «Вовчиха» випила дихлофос, а потім ще й перерізала собі вени та знепритомніла, однак вижила. Більше тижня вона перебувала в реанімації, потім на першому ж допиті зізналася у вбивстві чоловіка й улюблених онучат.
Підозрювану відправили на спецобстеження у психлікарню під Хмельницьким. Ніхто не міг повірити, що баба Марія не збожеволіла. Проте, провівши сотню тестів, експерти одностайно прийшли до висновку: пацієнтка осудна, злочин вчинила, добре усвідомлюючи власні дії.
У залі суду Марія Вовк так пояснила мотиви вчиненої різанини: чоловік полюбляв випити, через що постійно виникали сварки. За 40 років подружнього життя нібито покійний Василь не раз бив свою дружину. От і за пару днів до вбивства сталася чергова сімейна баталія, остаточно переповнивши чашу терпіння. Образа ятрила душу.
Наступного ранку, 17 червня, баба Марія прокинулась незабаром за невісткою та сином. Коли ті вирушили на ферму, встала, вмилася і пішла в літню кухню ставити варити корові кормові буряки. Василь хропів на ліжку. «Вовчиха», діставши сокиру, рішуче зробила крок до чоловіка … Навіщо після першої крові попрямувала до дітей? Чим завинили 4-річний Михасик, 5-річний Володя та 12-річна Оксанка? Діти спали, розкидавшись на ліжечку. Першим Марія вдарила свого улюбленця Михасика, потім – інших. На запитання судді, навіщо стягнула дітей на підлогу та ще й горло перерізала, Марія пробурмотіла, що… не хотіла замастити кров’ю свіжі простирадла.
У суді жоден з односельців слова доброго не сказав про бабу-вбивцю: скупа, потайлива, недоброзичлива. Один із сусідів зі здивуванням пригадав, що навіть у великі свята вона не ходила до церкви. «У мене ноги болять», – крізь зуби пояснила кумам. Навіть онуки її сторонились. Коли листоноша приносила подружжю пенсію, малі юрбою бігали за дідусем, чекаючи, коли він поведе до магазину і накупить солодощів. Бабця ж ніколи і п’ятака малим не дала.
Однак у суді стара раптом звернулась до вбитих горем сина та невістки: «Розберіть ту хату і переходьте жити до тещі. А ти, Марійко, не кидай мого Васю».
Ось серед якого контингенту найближчі 7 років доведеться жити екс-прем’єр-міністру. Адже хоча «довічники» сидять окремо, загалом атмосфера у Качанівській колонії – не для слабохарактерних. Не дарма правозахисниця Олена Повідайчик наголосила: «Колонія вважається зразково-показовою. І порядки там дуже жорсткі – людей ламають через коліно: там все контролює адміністрація, будь-яка непокора присікається одразу. Отже, Тимошенко буде несолодко».
Жанна Попович, “Номер один”