Юрій Чижмарь про «сміттєву» проблему та систему влади

Поділитися

Сьогодні ми завершуємо публікацію нашої розмови з головою Тернопільської облдержадміністрації Юрієм Чижмарем у 2007-2009 роках

У попередніх частинах інтерв’ю йшлося про те, за яких складних умов прийшов до влади на Тернопільщині Юрій Васильович, як області боролись з паводком у 2008 році, ставили пам’ятник Степану Бандері та проводили перші в історії України перевибори облради

–  Очевидно, певним компромісом можна було назвати й сприяння місцевим органам самоврядування у розв’язанні «сміттєвої» проблеми, що на той час назріла в Тернополі?

— Екологічні питання, пов’язані з вивозом та утилізацією сміття, для України в найближчих десять років будуть дуже актуальними. Навіть Київ з багатомільйонним бюджетом сьогодні не спромігся збудувати завод з утилізації відходів. Україна із всього ланцюга технологічного процесу утилізації сміття проводить тільки його сортування. Усе інше, а це 80-85 відсотків, складуємо на полігонах твердих побутових відходів, більшість з яких не паспортизовані й не облаштовані згідно з технічними та екологічними нормами. Якщо на карті країни точками позначити місця стихійного захоронення твердих побутових відходів, то вона стане схожою на хворого на кір.

Кардинально проблема із утилізацією сміття не вирішена й досі в області. Протягом  2009—10 років вдалося зняли напругу в стосунках між мерією Тернополя і громадами сіл, на території яких незаконно розміщено полігон. Я особисто виступив посередником між містом і сільськими громадами, багато зустрічався з людьми, переконав їх розблокувати дорогу. Натомість ми змусили місто виконувати фінансові зобов’язання перед сільськими громадами з належного утримання полігону, виділили ділянку землі під новий полігон та визначили сучасну технологію його утримання. Також вивчили досвід інших країн щодо цього й запропонували Кабміну розглянути питання реконструкції Ветсанзавод, на якому утилізовували тваринні відходи. У результаті нині Тернопіль включено в десятку міст, де за сприяння Агенства з реалізації національних проектів і при реальній підтримці теперішнього мера  втілюватиметься державна програма з будівництва сміттєпереробних заводів. Переконаний, що наші напрацювання ляжуть в основі цього проекту.

— Ви практично весь час пропрацювали в органах влади. Якою була попередня й є теперішня? Що змінилося? 

— Оцінку владі повинні давати люди на виборах. Я можу означити лише основні принципи, за якими мала б працювати влада, яка поважає народ. Економію бюджетних коштів треба здійснювати не урізуючи соціальні програми, а за рахунок скорочення видатків на державний апарат та реальної боротьби з економічною корупцією — відмиванням коштів через офшори, розкраданням ПДВ, тендерною корупцією. Резерви економіки слід шукати в оптимізації дозвільної системи підприємництва, ліквідації державної монополії, створення умов для інвестицій. Інвестора цікавить не стабільність влади, а прозорість ведення бізнесу й захищеність інвестицій, яку може гарантувати тільки незалежний суд. А з цим у нас поки що проблема. Тому й інвестицій чекати нема чого. Хіба з Кіпру, де відмивають гроші наші олігархи. Та й з правами людини не все в нас гаразд, цього не зауважує хіба що глухий чи сліпий.

А от у зовнішній політиці вважаю ми, попри внутрішні політичні проблеми, значно далі просунулися на шляху до євроінтеграції. Позитивом на мою думку є те, що за останні два роки з багатьма країнами вирішено питання щодо спрощеного, в тому числі безвізового режиму в’їзду для українців. До прикладу, Ізраїль, Гонконг, Аргентина, Македонія, Сербія, Чорногорія, Бруней, Боснія і Герцеговина. Відновлено південно-східний напрямок дипломатії та економічних зв’язків з країнами-лідерами цього регіону — Китаєм, Японією, В’єтнамом, Сінгапуром. Із проблем у зовнішній політиці найбільшими, на мою думку, є зниження демократичного іміджу країни й провал газових перемовин.

Щодо порівняння із теперішньою владою, попередня влада не мала єдності. Існувала не тільки опозиція, а ще й «опозиція при владі». І це дуже негативно впливало на можливості керівників на місцях розв’язувати проблеми регіонів. Сьогодні зовсім інша ситуація. Опозиції взагалі нема, або її роль виконують на замовлення такі собі «ляшки» та їм подібні. Ця ситуація ще гірша за попередню. При відсутності структурованої сильної опозиції центральна й місцева влада виходить з-під контролю не тільки суспільства, а й Президента. Влада стає більш корумпованою і антинародною, бо немає контролю над нею, немає альтернативної думки. Така ситуація створює умови для адміністративної та інформаційної ізоляції влади від суспільства. Так легше управляти країною, але досягти позитивних змін неможливо.

 

 

Тернополяни зможуть прожити добу за 40 хвилин, а крім того – отримати «безсмертя»

Як у Тернополі футбол дивляться