У цьому процесі використовуйте рішення Тернопільської обласної ради № 247 від 22 жовтня 1991 року “Про передачу у власність громадам культових споруд”
Протягом останніх двох років в Україні дуже активізувалася діяльність УПЦ Московського патріархату. Цьому сприяє позиція влади, яка всіляко підтримує саме цю релігійну конфесію. Часті приїзди московського патріарха Кирила організовуються в країні на державному рівні. У суспільстві відчувається намагання московської церкви різними методами перетягнути священників УПЦ КП у лоно УПЦ МП.
В державі проводиться відкрита політика щодо підтримки майнових інтересів саме УПЦ МП. Найяскравішим прикладом є реєстрація 12 січня 2012 року законопроекту № 9690 «Про повернення об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям». Законопроект передбачає передачу у власність релігійним організаціям УПЦ МП комплексів Почаївської та Києво-Печерської лавр. Враховуючи бажання патріарха Кирила ліквідувати самостійний статус УПЦ МП, може статися так, що з часом ці духовні святині української нації перейдуть у власність іноземної релігійної організації.
На мою думку прийняття такого закону викличе масове збурення в українському суспільстві і призведе до серйозного громадянського протистояння. Проте не виключено, що саме цього і добивається діюча російська влада, якій повністю підпорядковане керівництво московської православної церкви.
Переконаний, що цей законопроект є нічим іншим, як намаганням окремих груп впливу при владі показати свою лояльність до московської церкви і тим самим отримати підтримку на чергових виборах з боку священників УПЦ МП. Хоча достатньої кількості голосів цей законопроект у раді не набере, але він є дуже “тривожним дзвіночком” для всього українського суспільства.
Сьогодні в Україні більшість релігійних громад УПЦ КП та УГКЦ користуються церквами та іншими релігійними спорудами не маючи свідоцтв на право власності. Це вже створило в країні, і в Тернопільській області зокрема, ряд конфліктних ситуацій з приводу власності на ці об’єкти. Особливо це відчутно, коли священик з частиною вірників переходить з однієї конфесії в іншу. Враховуючи дуже лояльне ставлення влади до московського патріархату та бажання останнього посилити свій вплив в Україні, процес боротьби за власність на культові споруди може набути масового характеру. Тому сьогодні дуже важливо якнайшвидше узаконити право власності на культові споруди на місцях задля збереження громадянського спокою та рівних можливостей щодо розвитку усіх релігійних конфесій. В цьому мають бути зацікавлені не тільки релігійні конфесії та їх вірники, але й місцева влада, яка повинна забезпечити права громадянина на свободу віросповідання.
Найбільшою проблемою в процесі узаконення права власності є те, що більшість релігійних споруд будувалися в радянський час і документи щодо їх будівництва втрачені. А ті, що споруджувалися за часів незалежної України, часто будувалися без дозвільних документів, а подекуди навіть без погоджених проектів. Тому нині юридично важко узаконити споруду. Але відправною точкою у цьому процесі може стати рішення Тернопільської обласної ради № 247 від 22 жовтня 1991 року “Про передачу у власність громадам культових споруд”, яким визнано право церковної громади узаконити право власності на культові споруди, збудовані до жовтня 1991 року і які не мають зафіксованого правовстановлюючими документами власника. А таких споруд у нас більшість.