Про це розповів на прес-конференції, яка відбулася медіа-холі УНН висловив головний спеціаліст управління мисливського господарства Держагентства лісових ресурсів України Микола Мироненко.

Найбільш непереливки цієї зими було косулям

Цьогорічна зима найбільшої шкоди завдала диким косулям.

«У зимовий період косулі лягають на землю на відпочинок, прогрібаючи собі сніг. За цьогорічної зими, тварини не могли прогребти таку велику кількість снігу і лягали прямо на кучугури. Від цього найслабкіші особини заробили пневмонію. У тварин ця хвороба розвивається майже місяць, тобто у кінці березня ми побачимо, скільки козуль ми вже втратили. Але це природа – слабкіші мусять загинути», – пояснив головний спеціаліст мисливського відділу Держлісагентства України.

Третина диких качок та лебедів не могла пережити нинішню зиму – експерт

«За підрахунками експертів, третина диких качок та лебедів могла не пережити нинішню зиму, адже окрім  погодних умов, ситуацію посилив брак кормів», – розповів директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

«За розрахунками орнітологів, 20-30%  птахів дохнуть, якщо їх не годувати. Особливо страждають лебеді, проте їх ніхто не годує. Ми якось раз приїздили годувати дві тисячі качок… Тоді дві сотні батонів хліба пішло, аби птахи поснідали», – розказав пан Володимир.

Експерт висловив впевненість, що серйозна робота щодо годівлі диких водоплавних птахів має контролюватися державою, а не лише лягати на плечі громадських організацій.

Популяція диких тварин може зрости, якщо мисливські угіддя приватизують

Приватні угіддя сприяють росту популяції мисливських тварин, оскільки власники чи орендарі таких територій підгодовують майбутню дичину.

«Майже 10% мисливських угідь стали приватними. Мається на увазі якась певна група товаришів-мисливців, які мають певні статки та за рішенням обласних рад отримують певні площі. Вкладаються туди значні кошти. Угіддя беруться не з метою отримання прибутку… Я дуже багато знаю людей, які, не маючи своїх мисливських угідь, полювали просто безжально, де тільки могли.  Коли вони отримали свої угіддя та почувалися господарями, почали ліпше ставитись до тварин, наймати охорону, закуповувати корми для тварин тощо», – розповів Микола Мироненко.

Вовкам не загрожує зникнення

В українських лісах живе майже 1200 вовків, це більш ніж достатньо для гарної популяції виду.

«Після розпаду радянського союзу в Україні почали масово вистрілювати вовків, які шкодили фермерському господарству. Мисливці тоді так захопилися, що із вовків залишилося лише 300 особин. Наразі ситуація докорінно змінилася. Немає вже того відстрілу тварин і популяція їхня росте навіть більше, ніж потрібно. Зараз нараховується 1200 голів вовків. Цим тваринам не загрожує зникнення», – сказав М. Мироненко.

За словами експерта, зараз з цього приводу не солодко фермерам.
«Фермери бідкаються через те, що їхня робота практично йде коту під хвіст. Вовк – це хижак. Він убиває більше, ніж може винести або з’їсти», – запевнив фахівець.

За останні 10 років поголів’я диких тварин в Україні збільшилося на 15%

За словами Миколи Мироненка, це невеликий приріст для території України, проте вельми відчутний. Він підкреслив, що в Україні зараз нараховується 150 000 косуль, 62 тисяч диких кабанів, 16 000 європейських оленів і 4000 плямистих. «Я даю голову на відсіч, що це занижені цифри від фактичних», – сказав він, додавши, що найбільший приріст йде у популяції дикого кабана.

М. Мироненко підкреслив, що за останній час в Україні скоротилося лише поголів’я зубрів – їх стало менше практично вдвічі, однак це не мисливський вид, а занесений до Червоної книги.