Язлівецький замок — замок ХІV-ХVІІ століття у селі Язловець (Тернопільська область, Бучацький район).
Язлівецький замок вперше згадується в документах у 1436 році, як резиденція феодалів Бучацьких.
Язлівецький замок був побудований з двох частин :
власне замок на найбільш високому і, одночасно, найвужчому місці мису;
дещо нижче, на захід — нижній замок, який включав також палац, побудований у ХVІІ столітті (обгороджений стіною на межі ХVІ-ХVІІ вв.).
Побудований як казематне зміцнення нижнього замку, фланковане двома кутовими бастіонами, в період 1644—1659 рр. У 1747 р. будівля реконструйована, добудована двома бічними крилами, включивши в свій обсяг оборонні стіни нижнього замку, і перетворена в палац. Палац збудований з каменю і цегли, має П-подібний вигляд. Великий парадний двір-курдонер розкривається у бік замку і з’єднється наскрізним проїздом з парком.
Споруда триповерхова. Проїзд перекрито напівциркульним склепінням із розпалубками, в XVII ст. служив головним в’їздом в замок, оформлений з боку головного і паркового фасадів порталами, що поєднують ренесансно-барокові риси.
Особливою пишністю відрізняється портал палацу з боку паркового фасаду. Його широка напівциркульна арка рустована, об’ємно виділена на стінах двома напівколонами іонічного ордера і рельєфними зображеннями алегорій і масок. Центральна осьова частина будівлі підвищена третім поверхом і завершена по обох фасадах трикутними щипцями з гербами і атрибутами геральдичної тематики в бубнах. Пам’ятник передає характерні періоди розвитку оборонної та палацової архітектури Поділля XVII—XIX ст.