Днями до Тернопільського міського відділу внутрішніх справ звернулася жителька обласного центру. Жінка просила у міліціонерів допомоги та захисту. Плачучи, розповідала, що її донька потерпіла від злочинців. Дівчину, за словами матері, невідомі насильно заштовхали в автомобіль, погрожували, зав’язали стрічкою очі та відвезли до лісосмуги, де відібрали у бідолашної дорогі сережки.
Правоохоронці оперативно взялися з’ясовувати обставини кримінальної події. Одразу, тільки отримавши тривожне повідомлення, міліціонери залучили працівників різних служб до пошуку грабіжників. Адже йшлося про злочин, вчинений відносно дитини.
Співробітники Державтоінспекції перевіряли підозрілі транспортні засоби та водіїв. Оперативники опитували вчителів та учнів школи, які могли бути свідками події. Словом, міліціонери шукали хоча б якусь зачіпку, аби вийти на слід підозрюваних. Але ніхто не помітив нічого підозрілого, не чув криків про допомогу, не бачив автомобіля поблизу школи. Лише згодом оперативники зрозуміли – школярка вигадала історію про власне викрадення та пограбування.
Як виявилося, учениця цього дня не захотіла йти на уроки. Згодом вигадала виправдання, розповівши родичам про викрадення та пограбування. Як було не повірити дитині, котра, за її словами, майже три години перебувала в руках невідомих зловмисників. Неповнолітня, інсценуючи злочин, навіть вимастила землею колготи. Словом, зробила все, щоб їй повірили.
Слідчо-оперативна група тривалий час працювала на місці пригоди. Перші заходи, вжиті міліціонерами, довели: учениця щось приховує, не розповідає про окремі деталі, не може описати автомобіль, у який її нібито посадили насильно. Родичі дізналися правду, коли дівчина після довгих розмов з міліціонерами таки зізналася, що історія з викраденням – її фантазії, а сережки, насправді, вона заховала під віконну решітку підвального приміщення.
Співробітники Державтоінспекції перевіряли підозрілі транспортні засоби та водіїв. Оперативники опитували вчителів та учнів школи, які могли бути свідками події. Словом, міліціонери шукали хоча б якусь зачіпку, аби вийти на слід підозрюваних. Але ніхто не помітив нічого підозрілого, не чув криків про допомогу, не бачив автомобіля поблизу школи. Лише згодом оперативники зрозуміли – школярка вигадала історію про власне викрадення та пограбування.
Як виявилося, учениця цього дня не захотіла йти на уроки. Згодом вигадала виправдання, розповівши родичам про викрадення та пограбування. Як було не повірити дитині, котра, за її словами, майже три години перебувала в руках невідомих зловмисників. Неповнолітня, інсценуючи злочин, навіть вимастила землею колготи. Словом, зробила все, щоб їй повірили.
Слідчо-оперативна група тривалий час працювала на місці пригоди. Перші заходи, вжиті міліціонерами, довели: учениця щось приховує, не розповідає про окремі деталі, не може описати автомобіль, у який її нібито посадили насильно. Родичі дізналися правду, коли дівчина після довгих розмов з міліціонерами таки зізналася, що історія з викраденням – її фантазії, а сережки, насправді, вона заховала під віконну решітку підвального приміщення.
З якою метою школярка вигадала жахливу кримінальну історію? Зізналася, що їй дуже кортіло прогуляти уроки. Вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності батьків за неналежне виховання доньки.