і пензель це засіб для вираження, яке небо вклало мені до рук.
16 квітня 2012 р. на 77-ому році життя перестало битися серце заслуженого діяча мистецтв України Сікорського Казимира Броніславовича, з 1974-2007 рр. – головного художника Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка
Пішов зі світу справжній Митець, залишивши нам, театралам, у спадок власне філософське осмислення буття, безліч мудрих професійних порад та виважених рішень. Його життєвий шлях вимірювався не роками, а нескінченним розмаїттям духу творчості. Протягом десятиліть, окреслюючи сценографічну симфонію вистав, у мистецьких колективах України художник переконливо ламав стереотипи, вітав новаторство, збагачував оригінальні композиції неповторними знахідками, досягав справжньої поліфонії і тонкої гармонії.
Колектив шевченківців глибоко сумує з приводу непоправної втрати вірного служителя Мельпомени, Учителя, Сподвижника, Друга.
Образний світ робіт Казимира Сікорського зустрічав сценічних героїв на дорогах Вічності. Нині Казимир Броніславович іде своєю дорогою до Бога, де уже не буде страждань, болю і печалі. Нехай Великодня свіча освітить Йому цей шлях. Тепер для нього малярство, – тиша, сповнена Вічним Щастям.