28 березня 2012 року у читальному залі Тернопільської ОУНБ відбувся вечір пам’яті Степана Сапеляка — українського поета, прозаїка, публіциста, літературознавця, правозахисника, громадського діяча «І вже душа десь там…».
Як важко втрачати таких людей. Чудовий поет, веселий, життєлюбний і незламний, один з творців української історії, аж раптом він сам стає історією… Вічна йому пам’ять.
Вітчизно, втіш. Чорнію до вікна.
Вітчизно, втіш. Я загнаний під лаву.
Мов хижа тінь, пишу твоє ім’я
Предвічною колючою печаллю.
За болем біль. Не вистачає рук.
За болем біль. І нерви устюками.
Роки пересипаю, мов крупу…
Всі тридцять п’ять, і десять рудяками…
