Завдяки проведенню Євро-2012 Львів має новий аеропорт із сучасною злітною смугою; стадіон, який будували з «нуля» і доля якого після чемпіонату не відома; частково відремонтовані дороги, а головне – збудовані шляхи до польського кордону. Найбільшим інвестором усіх цих об’єктів стала держава. Однак постає запитання, наскільки Львів використав свій шанс приймати європейський чемпіонат?
Про Євро у Львові сьогодні нагадує квітковий логотип чемпіонату, годинник, що відлічує час до початку футбольного свята, античні скульптури на площі Ринок, вбрані у футбольні форми, а ще є кілька розритих доріг. Емоційного піднесення й очікування футбольного дійства серед львів’ян не відчутно. Складається враження, що мешканці змучились від Євро ще до його початку, зауважує екскурсовод, історик Ігор Лильо.
«Негативне те, що більшість людей не відчувають себе частиною цього свята. Таке враження, що після червня світ зупиниться, принаймі у Львові, не бачу планів розвитку після. Бо те все, що розпочали, може зупинитись через брак ресурсів. Найбільше, що отримав Львів, це летовище. Важко назвати досягненням дороги, бо вони просто мають бути незалежно від Євро. А стадіон для мене не важливий», – каже львовознавець Ігор Лильо
Понад 12 мільярдів гривень Львівщина отримала на об’єкти Євро
Загалом Львівська область отримала 12 мільярдів 1 мільйон гривень на будівництво стадіону, летовища, ремонт державних і комунальних доріг, тренувальні бази, інженерну інфраструктуру, медицину та інші необхідні речі до Євро. 75 відсотків – це гроші з державного бюджету, повідомив Радіо Свобода заступник голови Львівської ОДА з питань Євро-2012 Володимир Губицький.
Посадовець вважає, якби не чемпіонат з футболу, то область ніколи б таких грошей не отримала і це – інвестиція держави в майбутнє регіону. А те, що, по суті, у полі збудували з «нуля» новий стадіон, вартість якого сягнула майже 3-х мільярдів гривень, переконаний Губицький, сприятиме розвитку ще одного району у місті, де, ціна землі вже зросла. Але, щоб утримати спортивну арену у належному стані у рік потрібно понад 20 мільйонів гривень.
«Будемо працювати, щоб була команда і футбол у Львові, і стадіон буде. Ми фактично підготували західну зону Львова для майбутньої розбудови спортивної, туристичної, бізнесової інфраструктури. Ми заклали фундамент для розвитку», – каже заступник голови Львівської ОДА з питань Євро-2012.
Львів після Євро залишиться з боргами
Львівський стадіон належить державі, але місто взяло кредит під будівництво спортивної арени і має повернути на сьогодні 90 мільйонів гривень боргу. Щороку 18 мільйонів гривень становлять лише відсотки.
Будівництво спортивної арени у Львові супроводжувалось скандалами і кримінальними справами. Півтора роки мер Львова Андрій Садовий переконував городян, що є кілька інвесторів на будівництво стадіону у Львові, але приватний капітал так і не залучили. Інвестори вкладали гроші лише в готелі і заклади харчування. До слова, посадовці називають різні суми, які були витрачені на об’єкти до Євро. Особливо, коли мова про будівництво доріг. Кабмін перераховував гроші на Управління капітального будівництва(УКБ), оминаючи місцевий бюджет. Місцеві депутати отримували лише вибіркову інформацію на свої запити в УКБ.
Корупція, непрозорість у відносинах держави і приватного бізнесу не сприяли надходженню інвестицій, вважає голова комісії з питань економічної політики міськради, депутат Андрій Хомницький.
«Це пов’язано з загальною політичною ситуацією у державі. Ні іноземний, ні внутрішній інвестор не хочуть залазити в інфраструктуру, бо це пов’язано з бюджетними коштами. На прикладі Львова бачимо, що є проблема з поверненням грошей за виконану роботу. Щодо «відкатів», то справді пропускались фірми, дотичні до певних бізнесових кіл і вирішувалось все через Київ», – зазначив економіст Андрій Хомницький.
Робочі місця і підприємства: сумні факти
Тисяч створених робочих місць за ці п’ять років львів’яни так і не дочекались, не запрацювали і нові підприємства, що їх обіцяла місцева влада у час підготовки до Євро. У Львові на стадіоні, летовищі, дорогах працювали переважно іноземці, а також донеччани і кияни. Робоча сила львів’ян використовувалась здебільшого на підсобних роботах, зауважив у коментарі Радіо Свобода колишній керівник обласного Центру зайнятості (2005 -2012 роки), депутат міськради Михайло Хміль.
«Основні ключові види робіт виконувала генпідрядна організація з Донецька, юридично зареєстрована як «Альтком Київміськбуд», це київська структура. Субпідрядні роботи виконували львів’яни, але розрахунок відбувався з запізненням. Кількість людей, які працювали додатково на будівництвах стадіону та аеропорту не можна офіційно облікувати. Бо офіційної статистики про створення додаткових робочих місць підрядники не надали. Я не виключаю, що це були неофіційні трудові відносини. Основний податок сплачувався, якщо не в Донецьк, то в Київ. Лише податки з зарплат людей залишалися в місцевому бюджеті, але це мізер», – каже Михайло Хміль.
Зиск від Євро отримали місцеві будівельні компанії, які постачали щебінь, пісок, деревину, бетон, тобто будматеріали, на об’єкти. Однак львівська влада не змогла пролобіювати інтереси місцевого бізнесу. Навіть крісла на стадіон придбали не у львівського підприємства, а китайського виробництва. По суті, місцева влада була усунена від будь-яких рішень та ініціатив. Все вирішувалось на рівні уряду.
Більшість опитаних експертів зауважують, що Львів не до кінця використав свій потенціал і шанс Євро-2012 і став заручником політичної ситуації в країні, чорного піару про Україну у світі, а ще прогнозують, що після проведення Євро будуть порушені кримінальні справи . Бо державні гроші, на думку експертів, витрачались не прозоро: було кілька джерел фінансування об’єктів, повністю відсутній громадський контроль щодо використання грошей. Відтак незрозумілі і хитрі схеми фінансування сприяли зловживанням, зауважують аналітики.
Важливо, щоб люди сюди приїхали ще і ще раз
Все ж найкраще міська влада використала Євро-2012 для промоції Львова в Європі – це участь у міжнародних виставках, організація фестивалів і зустрічей. Зрозуміло, що вислід цієї роботи буде відчутно після проведення футбольних матчів.
Багато власників львівських готелів у 5-10 разів завищили ціни. За місяць вони, мабуть, рахуватимуть збитки, а не шалені очікувані прибутки. Бо мало хто з фанів готовий платити аж стільки. Такої помилки не хотів допустити львовознавець Ігор Лильо. Він і його колеги-екскурсоводи не збільшили вартість послуг за екскурсії. Бо цим, на його думку, «лише нашкодиш собі». «Я не чекаю на якісь великі зрушення від приїзду футбольних фанатів. Мене цікавить картинка про Україну, яка буде показана, щоб люди захотіли сюди приїхати через сім місяців. Проблема не в тому, що пишуть про нас, а що ми пропонуємо світу», – зазначає Ігор Лильо.
Наразі Львів має чітко визначитись, що місто може запропонувати туристам такого, щоб сюди вони хотіли приїхати ще і ще раз.
Радіо СВОБОДА