30 липня цього року між одинадцятою та дванадцятою годинами дня мешканці села Рукомиш почули надзвичайний гуркіт, а над долиною, де розташована церква Св. Онуфрія підіймалися стовпи густого пилу. Якоїсь миті стало зрозуміло, що травертинова скеля обвалилася. Величезні брили каміння відірвалися і впали на храм, проломивши двері центрального входу та покрівлю. На той час в храмі та поблизу не було людей, а тому обійшлося без жертв.
Рукомиш відомий не тільки на Тернопіллі, але й для всієї України та далеко за її межами. Відроджений завдяки старанням настоятеля церкви Св. Онуфрія отця Михайла Суканця Духовний центр приваблює туристів та паломників, особливо у літні дні. Рукомиш свого часу помітив екс-президент України Віктор Ющенко. Минулого року за його сприяння тут було споруджено пам’ятник воїну УПА Юрію Михайлецькому та встановлено фігури Сестер-мироносиць та Ангела. До пам’ятника та до скельного монастиря також минулого року збудували зручні сходи з поруччям, щоб відвідувачам цього святого місця було зручніше. Нажаль, потужні брили розгромили сходи і дві фігури Сестер –мироносиць та Ангела. Пам’ятник «Палаючому повстанцю» не постраждав. Травертинова скеля відвалилася над скельним монастирем і руйнівною силою покотилася на історичну церкву:
у1768 році на місці старої монастирської церкви Фадей Венгерський збудував новий кам’яний храм, який було освячено деканом отцем Хадзинським під титулом Св. Онуфрія. Товщина стін храму сягає 1,5 метрів, що дозволяє припустити, що церква мала виконувати і оборонні функції. Протягом багатьох років браму Онуфрієвської церкви прикрашала фігура Св. Онуфрія, створена в кінці 1750-х роках геніальним майстром, скульптором Іоанном Пінзелем. У роки незалежності скульптуру перенесли до храму. Після обвалу, безцінний витвір Пінзеля, якось дивом вцілів – каміння впало в кількох міліметрах від фігури і пошкодило лише кінчик пальця. Коли стало більш-менш безпечно. То місцеві сміливці пробралися в завалений та зруйнований храм, та перенесли фігуру Св. Онуфрія до оселі священика. Стан та розпач отця Михайла неможливо передати словами, бо ним у відродження цього храму було вкладено невимірну кількість праці та душі.
Мешканці Рукомиша не приховують сліз. Голова церковного комітету Леонід Гишка каже: « Це диво, що на момент обвалу тут не було людей, адже сюди заходять люди. Що подорожують автомобілями до Карпат, прочани, що йдуть до Зарваниці теж не обминають нашу святиню, тай жителі району із інших сіл приходять сюди подивитися і помолитися. Якось так вийшло, що й храм був закритий, а в цей час отець вже його відкриває. 29 липня в неділю на Богослужінні було надзвичайно багато людей. Навіть уявити страшно, якби це відбулося під час служби. Ми мали багато планів, хотіли цього року перекрити церкву, але ось таке страшне сталося, то тепер кошти потрібні на те, щоб розібрати завали і відбудувати зруйновані стіни. Я певен, що спільними зусиллями ми відбудуємо свій храм. Наразі нічого розбирати неможна. Представники МНС кажуть, що треба підірвати залишки нависаючої скелі, бо очевидно, що можливий ще один обвал. Тріщини в стінах церкви і на скелі результат будівництва об’їзної дороги – під час її будівництва проводилися потужні підривні роботи – здригалося все село, а церква найближче розташована до тої злощасної об’їзної. Сподіваємося на страхову компанії «Оранта» – там наш храм застрахований на 36 тисяч гривень.»
На місці події зустріла головного архітектора району Івана Лесюка. Він каже, що кожна із чотирьох брил, які зірвалися важить щонайменше 12 тон. «Спочатку треба забрати частину скали яка відкололася і нависає. Щоб відбудувати храм потрібно зробити дуже багато – розібрати стіни і звести їх заново. Потужний удар збільшив тріщини. Причиною овалу могла стати навіть спека, або й електричний розряд під час грози.», – говорить Іван Лесюк.
Наразі місцеві жителі чекають дозволу від компетентних служб, щоб розпочати роботи та розібрати завали.