Партія Регіонів стверджує, що виконала свою передвиборну обіцянку щодо зміни статусу російської мови в Україні, незважаючи на те, що державною мовою все ж залишається українська, а російська може бути впроваджена лише як мова національної меншини на місцевому рівні, — про це пише мережеве видання «Файненс».
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин переконаний, що закон про мови не принесе владній партії політичних дивідентів, адже мовне питання цікавить українців незрівнянно менше, аніж економічне становище України. Експерт нагадує, що сподіваного економічного зростання у країні не відбулося: «За перші 5 місяців промислове виробництво виросло менше ніж на 1%. По суті, промисловість як основа економіки не зростає. Хоч у зовнішньому секторі й відбуваються якісь відносно позитивні зрушення, структура експорту залишається застарілою, енергомісткою, і на наступний період, швидше за все, ми побачимо подальше зменшення наших експортних можливостей».
Так само наслідки пенсійної реформи не відповідають сподіванням виборців. «Пенсійна реформа, по суті, звелась лише до того, що підвищили пенсійний вік для жінок, якісь додаткові страхові роки ввели, але це не призвело до того, щоб пенсіонери відчули полегшення у своєму життєзабезпеченні. Тим більше, зовсім не були зачеплені питання, пов’язані із зайнятістю, зниженням безробіття, причому як відкритого, так і прихованого. Це — те, що повинно зараз турбувати владу», — наголосив пан Юрчишин.
Ситуація з підтримкою малого та середнього бізнесу теж, вважає знавець, є незадовільною: «Дуже чітко видно, що якщо і відбувається розширення кредитування, то лише для наближених до влади великих підприємств». На думку пана Юрчишина, тенденція до прийняття популістських та неефективних законів буде посилюватися: «З наближенням виборів дедалі більші політичні прояви масовості будуть перебивати будь-який економічний сенс. І, звичайно, це завжди буде подаватись як боротьба за демократію, хоча насправді будь-які демократичні норми нехтуватимуться».
Прикладом такого нехтування можна назвати прийняття закону про мову, яке було здійснено з великою кількістю процедурних порушень. «Мовне голосування – лакмусовий папірець того, що ситуація буде дедалі більше підштовхуватися до протистоянь, де можна було б під різними політичними гаслами отримати додаткові дивіденди, а не до пошуку вирішення економічних питань. Це означає як те, що ресурси будуть перекидатися на проведення таких акцій, в тому числі силовими методами, так і те, що увага влади буде дедалі менше приділятися власне вирішенню соціально-економічних проблем. Тому, зважаючи на економічну динаміку, саме осінньо-зимовий період для українців в соціально-економічному сенсі може виявитись вкрай напруженим», — підбив підсумки знавець.