Думав я з кумом за Кличка на цих виборах голосувати, але таких пройдисвітів напхалося в його партію, що аж шкода того чемпіона. Стільки років він гарував на рингу, в спортзалі, а тепер все коту під хвіст через кількох місцевих вар’ятів. І якщо у Тернополі за УДАР  не встидно, навіть гонорово, я би сказав, за себе агітують, то по районах таке робиться, що сміх бере. Днями знайома освітянка розповіла, як Віталій Ломакович агітував вчителів у селі Грицівці Збаразького району.

До школи подзвонили зі штабу кандидата в нардепи і почали просити про зустріч. Мовляв, за це ми віддячимось. Педагоги зраділи: нас губернатор змушує купити в початкові класи плазмовий телевізор, шукати спонсора. А де його візьмеш того мецената? Ще зарплати всім позрізали так, що прибиральниці мають більше, ніж випускник університету чи педагог із 10-річним досвідом. У штабі погодились допомогти з телевізором. Єдине попросили, щоб прийшло на зустріч з кандидатом не менше 50 батьків учнів.  У школі зраділи, обійшли всі хати. Навіть почали готуватись до зустрічі: вчитель музики написав гімн для Кличка і УДАРу, старшокласники підготували творчу програму з віршами-піснями. Коли до села приїхав Ломакович, в школі відмінили навчання. До клубу прийшло чи не пів села мешканців. Учні привітали кандидата урочистою програмою, вчитель музики подарував пісню. І тут трапився перший «прикол», як каже молодь. Ломокович послав до магазину свого помічника, який виступаючим дітям вручив по…три барбариски. Продавець потім розповіла, що забіг якийсь хлоп і купив… сто п’ятдесят грамів найдешевших цукерків.

Сам Ломакович виступав недовго. Розповів, що він з вчительської сім’ї, що став банкіром, балотується від УДАРу. Прикрих питань йому люди не давали, і він ніяких обіцянок не давав. Урочиста зустріч добігала завершення, як тут до Ломаковича вийшов першокласник і каже:

-Вуйку, ви нам обіцяли привезти телевізор до класу, а де він?

Весь зал завмер в очікуванні відповіді, адже заради цього селяни й прийшли до клубу, а не копали бараболі чи порались по господарству.

–         Шановні виборці,- почав урочисто Ломакович.- Я дізнався, що плазмові телевізори – це ініціатива губернатора. Тому в цьому вам допомогти не можу. Я ж опозиціонер. От як треба вам буде комп’ютер чи ще якусь техніку, то я посприяю…,- сказав Ломакович і швиденько завершив зустріч.

Селяни спочатку не зрозуміли, що стався «кидок». Вони подумали, що Ломакович пішов хоч за якоюсь технікою до автомобіля. Навіть почали гадати: музичний центр чи ксерокс презентує. Але кандидат насправді сів у свого чорного джипа і дременув.

–         То він поїхав до магазину за комп’ютером, допитувались старші люди у вчителів вже на вулиці.

–         Ага, за цілим вагоном,- сумно віджартовувались педагоги, які зрозуміли, що їх просто використали.

–         Ломакович певно не розуміє, – дивувалась одна жінка, що після такої зустрічі я точно за УДАР і за нього голосувати не буду. Навіщо він обіцяв привезти подарунок? Стільки людей прийшло, а він просто втік.

Ця історія, не є чорним піаром, чи ще якоюсь заказухою, яка тепер поширюється в пресі. Я не маю ніц поганого проти Ломаковича. Але як вповіли мені інші знайомі, така вакханалія з освітнім процесом у Збаразькому, Ланівецькому, Кременецькому, Підволочиському і Шумському районах відбувається щодня. Хіба це нормально? Про перспективу УДАРу у Верховній Раді мовчу. Я ж не про політику вам вповів, а про людські стосунки.

 

Андрій Мусійчук, Збараж

5 comments

  1. Вуйко

    так мені ся здає же пан Мусійчук член партії Свобода, чий представник навіть на барбариски не має. але певне і пан мусійчук не має клепки, бо обгадив у цій статті якрах не Ломаковича , а вчителів тої школи – виходить що вони люди продажні і пісні з концертами тільки за плазмові телевізори кандитдатам дарують. ну тоді все по справедливості

  2. Галичанин

    Галичани – люди винахідливі, що й казати. Вирішили відразу двох зайців вбити – і вказівку губернатора про телевізор виконати, самим до цього не приклавшись і палець об палець не вдаривши, і політичну незаангажованість продемонструвати. Якось аж соромно це читати. Причому, не за Ломаковича соромно, а за наших краян. А при чому тут “використали”. Це що тепер, люди на зустрічі з кандидатами ходять тільки тоді, якщо їм щось в руки дають, а інакше – ні? А як же громадська свідомість, право самому робити вибір. То що, тепер із виборами у нас в Галичині, як і в інших сферах “не підмажеш – не поїдеш”? Цікаво, цього тижня вчитель музики про яку партію пісню напише, що до них в село агітувати збирається приїхати? А що якщо це буде партія “Руський блок”?

  3. сонька

    Те що пишуть такі коменти ударівці аматори, то видно неозброєним оком. І не за вчителів, соромно, бо їх такіжяк ломаккович чи клименко, заставили бути жебраками. Бо банки їхні якраз і заробляли, на державних коштах, які би мали йти на освіту чи медицину. І свою творчість вчителі готові використовувати для написанні пісень хоч навіть і руському блоку, а для того щоб в цій школі було хоч щось. А голосувати вони будуть мудро повірте. Вчителі як ніхто розберуться де правда, де брехня і хто чим пахне. І якщо ломакович вже себе показує таким як його таточко-ректор, то залише собі тільки фотку з кличком на память і то без автографу, замість депутатського посвідчення.

  4. Йван

    Та Ломакович аферист, чого тільки варті його оборутки з Гранітом. Він людей на десятки мільйонів кидав, що йому є вчителів і батьків обдурити?? Він ж і виступати толком не може, весь в свого партійного лідера. Жаль Кличка, такий спортсмен, а набрав команду мєнтів-криміналітетів, банкірів-аферистів і їм подібних :((

  5. Біда

    Та тому аферисту тільки і треба, щоб мандат отримати, він боїться сісти за свої оборутки банківські. Люди з “граніту” чекають своїх мільйонів, за які він компанію робить.

Напишіть відгук