Щодо появи «компрометуючих» матеріалів та застосування брудних технологій у передвиборчій кампанії.
Принципи, якими я керуюся у своїй передвиборній кампанії, відомі моїм виборцям, але з якихось причин вони важко усвідомлюються тими, хто, обслуговуючи моїх конкурентів, втратив гальма і переступив межу моральності. Для мене одним з мірил людських чеснот завжди була і залишається порядність. Ніколи не дозволяв собі у відстоюванні власних переконань переходити на приниження гідності свого опонента, оскільки людяність за будь-яких обставин завжди повинна стояти на першому місці навіть у принципових суперечках. Кожна людина, на мій погляд, має право як на власну думку, так і на вільне її висловлювання. Я можу погоджуватися з нею чи ні, але завжди ставлюся до неї з повагою. Інша справа, коли це бруд, який останнім часом відвертими потоками ллється, зокрема, на мене, як на кандидата у народні депутати України , так і на Об’єднану опозицію загалом. Інколи складається враження, що такі прийоми свідомо взяті з арсеналу геббельсівської пропаганди: чим відвертіша брехня, тим більше вона подібна на правду. Але, так звані політтехнологи протилежного політичного табору, здається, втратили орієнтацію в часі і просторі. Це у попередніх передвиборних кампаніях наклепи, видумки, відверта брехня доволі часто давали можливість штабам здобувати парламентські крісла для своїх кандидатів, які потім же у Верховній Раді продовжували дурити людей.
У народі кажуть: брехнею світ пройдеш, але назад не повернешся. Та народну мудрість невтямки усвідомити тим, хто намагається таким способом потрапити у парламент. Тобто мають виборців за бездумних істот, яких можна купити копирсанням у чужій білизні, попередньо вливши туди відра помиїв. Відповідати таким їхніми ж методами, значить опуститися до їхнього рівня. Тому в жодному разі і за жодних обставин не буду їх використовувати, оскільки почуття самоповаги далеко не остання риса мого характеру, а депутатський мандат, не самоціль і задоволення амбіцій, для досягнення яких будь-які методи виправдовують мету.
Можна було б і не звертати уваги на брудні прийоми тих, хто обслуговує опонентів, але надто вже розрослися метастази брехні у нашому суспільстві, особливо зараз, коли передвиборна боротьба сягнула своєї кульмінації. З великою повагою ставлюся до чесних журналістів і видань, які відтворюють реальні події у житті країни, критикують недоліки та намагаються донести до влади об’єктивну інформацію, іншими словами, хочуть відкрити їй очі і вуха. Але певну осторогу викликають ті, хто вважає, що гроші не пахнуть і готові на будь-який матеріал, лиш би мати від цього особисту користь. Прикро й те, що вариться така інформаційна отрута нишком й підсипають її крадькома, підступно. Протидія ж для неї одна – відкритість і публічність. Тому я готовий до відвертого привселюдного діалогу зі своїми опонентами чи то на шпальтах газет, чи у прямих телевізійних і радіоефірах. Згідний на будь-яких умовах зустрітися з іншими кандидатами у депутати, аби у чесній відвертій дискусії дати змогу людям ще раз переконатися хто є хто і остаточно визначитися зі своїм вибором. Не перебільшуючи власних можливостей, на зустрічах з виборцями завжди кажу тільки правду і чесно дивлюся їм у вічі. Твердо знаю, що в таких розмовах ніхто з них не тримає каменя за пазухою, а навпаки, відверті у своїх помислах змінити життя на краще. Це в них наша сила і правда, а не в тих недолугих писарях на замовлення, які точать жовч і за якими жодного слова правди. Втім, як казали мудреці зі Сходу – собаки лають, а караван іде.
Михайло АПОСТОЛ