Хробак до яблучка пристав: “Тебе я палко покохав! Впусти мене, і я до віку Буду вірним чоловіком. “Повірило, впустило, І що ж… порожнім залишилось. Зтрощив хробак під шури-мури, Від яблука лишились тільки шкури. Побачив знов червоне і рум’яне, І вже до нього шепче: “О кохане!” Отут мораль така для вас дівчата: Не варто серце хробакові віддавати.