► Все в житті потрібно заробляти працею, талантом і здібностями. Навіть везіння.
► Мої батьки не займалися спортом. Батько був військовим, і він прищепив мені дисципліну. До якогось моменту ти опираєшся цьому, але коли дорослішаєш, то розумієш, що нічого поганого в цьому немає. Дисципліна – це і є сила.
► Мої улюблені українські пісні – «Ой, смереко» і «Червона рута». Бо ж я в початкових класах співав у шкільному хорі.
► Я пішов із дому в 15 років. У Донецьку оселився в гуртожитку при заводі. Стрибки з жердиною розвивалися лише в декількох містах Радянського Союзу, і Донецьк був одним із таких міст. Я сам собі купував продукти, сам готував, сам прав, сам прасував, сам вчив уроки, сам ходив до школи і сам їздив на тренування. Все, що я робив, я робив сам.
► Десяти доріг на вершину не буває.
► У наш час жуйки ще тільки з’являлися і були справжнім дефіцитом. Дружина нашого тренера привозила їх із закордонних відряджень, а тренер, ставлячи велику висоту, говорив: «Хто дістане – тому жуйка». За цю жуйку я боровся все тренування і в результаті завжди отримував її. Мотивація в спорті відіграє дуже важливу роль.
► У дитинстві я постійно стрибав.
► Колись дуже давно я працював із видатним психологом Рудольфом Загайновим. Він учив мене так: візьміть спортивну газету і прочитайте всі заголовки. У будь-якому заголовку ви можете знайти підзарядку для своєї впевненості. Переможеш себе – переможеш всіх; падаючи і встаючи, ми зростаємо; сильна людина на самоті стає ще сильнішою.
► Мої діти чудово розуміють, що можна, а що не можна.
► На сніданок я їм йогурт, сирники, запіканку. Це те, що нам дозволяли їсти, коли ми тренувалися. На такій дієті я сидів із 12 років. І зараз теж її дотримуюся.
► Я не всевишній, щоб знати, коли перевершать мої результати. Але в тому, що це колись станеться, я впевнений. Коли? Запитайте про це у діючих стрибунів. Якщо хтось збереться це зробити, мене вже точно питати не будуть.
► Частіше пред’являйте собі претензії.
За матеріалами www.esquire.ru