Найбільш поширеними хворобами сечової системи є:
– уретрит – це запалення сечовивідного каналу, яке виникає внаслідок впливу на організм людини інфекційних бактерій, грибків, вірусів і деяких інших мікроорганізмів. Уретрит викликається специфічною інфекцією (гонокок, трихомонада, мікобактерія туберкульозу, збудники сифілісу) або неспецифічною (стафілококи, стрептококи, віруси);
– цистит – запальне ураження слизової оболонки сечового міхура;
– пієлонефрит – запальний процес у нирках, який найчастіше розвивається при наявності сечокам’яної хвороби, звуження уретри, а в похилому віці – при аденомі простати, що порушує відтік сечі.
При болі у ділянці нирок, попереку, зміні характеру сечі і самого процесу сечовипускання, (зменшення кількості добової сечі, наявність мутного осаду, домішків крові), а також частих позивах сечовипускання, свербежі, печії при звільненні сечового міхура та інших незвичних проявах необхідно негайно звернутися до лікаря-уролога або терапевта.
Поширеним захворюванням статевої системи є аденома простати – доброякісна пухлина передміхурової залози. Нею хворіють близько половини чоловіків похилого віку. Наслідком нелікованої аденоми є порушення сечовипускання, запалення сечових шляхів, утворення камінців у сечовому міхурі і в нирках, ниркова недостатність.
Проте найбільш поширеним залишається простатит – запалення передміхурової залози. Здоров’я чоловічих статевих залоз залежить від роботи деяких відділів спинного і головного мозку, від діяльності гіпофіза, а також загального стану здоров’я. Інфекція, яка потрапила в організм, навіть при ангіні, грипі або туберкульозі, може бути причиною простатиту, хоча найчастіше провокують запалення простати трихомонада, мікоплазма та інші. Цьому захворюванню передують: місцеве переохолодження (наприклад сидіння на холодній вологій поверхні), надмірна кількість статевих актів, малорухомий спосіб життя.
Найбільш вагомим фактором у спричиненні простатиту є застій у передміхуровій залозі, до чого призводять часте і тривале сидіння (наприклад, за комп’ютером), нерегулярність статевого життя, застійні явища у венах малого тазу. Спостерігається зв’язок розвитку простатиту і хронічних інтоксикацій (наприклад, алкогольних), хронічні травми, вібрації, струси у велосипедистів, мото- і автомобілістів.
Простатит буває гострий і хронічний. Інфекційна стадія захворювання, яка триває 1-2 місяці, обумовлена безпосереднім інфікуванням трихомонадами, мікоплазмами, уреаплазмами, хламідіями, іншими збудниками.
Післяінфекційна стадія триває необмежено довго і призводить до змін самого органа та захисних механізмів. У цій стадії інфекційний агент може не визначатися зовсім, але запальний процес при цьому триває.
Прояви гострого простатиту:
– підвищення температури тіла;
– часті сечовипускання, які супроводжуються різкими болями, печією у промежині, ослабленням каналу струменя сечі.
При хронічному простатиті спостерігаються незначні виділення з сечовивідного каналу, підвищена втомлюваність, зниження сексуальних можливостей, роздратованість. Найбільш характерні наслідки простатиту:
– порушення сечової системи (часті і болючі позиви до сечовипускання, часткова затримка сечі, відчуття не до кінця звільненого сечового міхура, незначне виділення сечі при значно більшому бажанні, інше);
– порушення статевої функції (слабка, передчасна ерекція, втрата оргазму і т.д.);
– порушення нервової системи через надмірну та навіть хворобливу концентрацію уваги на своєму здоров’ї.
Враховуючи усе вище сказане, можна зробити висновок: чоловіча сечостатева система вимагає постійної уваги, а її лікування – професійного розуміння і наполегливості.
Матеріал підготувала лікар акушер-гінеколог Поліклініки Медікус Ірина Зубакіна