Грип – це одна із форм гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ). Хвороба викликається різними типами (підтипами) вірусу грипу. Збудник передається повітряно-крапельним шляхом. Діти хворіють на грип у 4-5 разів частіше за дорослих. Особливо висока захворюваність серед дітей раннього і дошкільного віку, а також тих, хто знаходиться в дитячих колективах.
Вхідними воротами для вірусу грипу є органи дихання. Збудник осідає на епітелії слизової дихальних шляхів, викликаючи місцеву запальну реакцію. Паралельно іде виділення і всмоктування у кров токсину. На певному етапі сам вірус із потоком крові проникає у внутрішні органи, порушуючи їх функцію. На відміну від інших вірусів, які викликають ГРВІ, вірус грипу відзначається особливою токсичністю. Токсин вірусу грипу володіє здатністю першочергово ушкоджувати нервову і кровоносну системи. Тому при наявності грипу на перший план виступають не катаральні прояви (кашель, нежить, чхання), а симптоми інтоксикації: висока температура, головні болі, болі у м’язах, запаморочення, марення, судоми. На слизовій ротоглотки, кон’юнктивах, шкірі появляються точкові крововиливи. При важких формах грипу крововиливи мають місце у внутрішніх органах – мозку, легенях, наднирниках, нирках.
Серед ускладнень, які викликає грип, найчастішими є геморагічні пневмонії, менінгіт, енцефаліт, отит, бронхіт, ураження нирок. На фоні грипу можливе загострення хронічної патології. Проте грип, як і інші форми ГРВІ, може протікати легко, без ускладнень. Важкість перебігу хвороби залежить від багатьох факторів. Провідне значення має вік дитини, опірність організму, наявність супутніх захворювань і, безумовно, термін надання медичної допомоги. Чим раніше призначено лікування, тим вірогідність ускладнень менша. Вичікувальна тактика у зверненні за медичною допомогою і самолікування призводять, як правило, до небажаних наслідків. До моменту огляду дитини лікарем їй не можна давати ніяких медикаментів, особливо жарознижуючих і противірусних препаратів. Правильний підбір лікувальних засобів у кожному конкретному випадку визначає після огляду дитини педіатр (сімейний лікар). Позитивних результатів можна чекати лише тоді, коли поради лікаря будуть ретельно виконуватись батьками.
Як уникнути захворювання грипом? У всьому світі ключовим моментом профілактики грипу є вакцинація. Громадська думка щодо вакцинації в нашому суспільстві є неправильною, спотвореною. Це стосується не тільки щеплення проти грипу, а й проти інших захворювань. Якщо проаналізувати співвідношення «користь-шкода», то позитивна роль вакцинопрофілактики є очевидною і переконливою. Відсоток ускладнень при вакцинації проти грипу є дуже малим. Навіть якщо дитина після щеплення захворіє грипом, то хвороба буде протікати легше, без ускладнень. Вакцинопрофілактику грипу доцільно починати щорічно з вересня-жовтня. Вакцинації підлягають діти з 6-місячного віку. Процедура проводиться у спеціалізованих кабінетах при дитячих поліклініках після обов’язкового огляду дитини лікарем.
Менший ризик захворіти грипом мають діти з хорошою опірністю організму до інфекцій. Це досягається не медикаментами або епізодичними проведеннями якихось заходів, а постійним правильним харчуванням, дотриманням вікового режиму дня, заняттям спортом. Батькам потрібно звернути увагу на недопустиме випробування на дітях різних «імуностимуляторів», реклама і розповсюдження яких має місце не тільки різними шляхами у побуті, а й на сторінках преси. Доречно пам’ятати, що «там, де торгують – там не лікують; мета різна».
Після перенесеного грипу дитина залишається ослабленою і легко піддається повторному інфікуванню іншими видами вірусів і бактерій. Тому дітям, які відвідують дошкільні заклади, бажано забезпечити домашній режим на 10-14 днів. Інші деталі реабілітації визначить педіатр.
Матеріал підготувала лікар-педіатр Поліклініки Медікус, канд.мед.наук, доцент Надія Ходорчук
Педіатр Поліклініки Медікус проводить консультативні прийоми дітей з питань діагностики, лікування і профілактики різних захворювань дитячого віку, визначає об’єм лабораторних та інструментальних обстежень, потребу в огляді профільних дитячих спеціалістів, надає конкретні поради щодо харчування, догляду і реабілітації пацієнтів з урахуванням їх індивідуальних вікових особливостей.