З 1 січня 2013 року набрала чинності ст. 39 Податкового кодексу України. З цієї дати звичайна ціна на товари, роботи та послуги вважається договірною ціною, якщо не буде доведено іншого, зокрема якщо звичайну ціну неможливо буде встановити. При цьому обов’язок доведення факту невідповідності договірної та звичайної цін покладається на органи податкової служби. Водночас орган ДПС має право звернутися до платника із запитом про обґрунтування договірної ціни.
Однією з норм цієї статті є п.39.15, яким визначено, що у разі відхилення договірних цін від звичайних менш як на 20%, таке відхилення не може бути підставою для донарахування відповідних сум податку. Крім того, законом встановлено особливий порядок визначення суми податкового зобов’язання у разі відхилення договірної ціни від звичайної. Прийняте за результатами перегляду ціни й відповідного перерахування об’єкта оподаткування податкове повідомлення – рішення вважається відкликаним, якщо воно буде оскаржено платником, або якщо встановлену в ньому суму грошового зобов’язання не буде сплачено у визначений термін. У такому разі сума недоїмки підлягає стягненню з платника за позовом податкового органу через суд у звичайній процедурі позовного провадження, повідомили “Про все” у відділі взаємодії із ЗМІ та громадськістю Тернопільської об’єднаної ДПІ