Над цією книгою Ада Роговцева працювала близько 10 років. «Все почалося, як підписи під фотографіями, – згадує Ада Миколаївна. – Така собі галерея портретів». Частина цього матеріалу – спогади про чоловіка, актора Костя Степанкова – вийшла окремою книгою «Мій Костя». В новій книзі Роговцева зосереджується на людях, які її виховували і з якими вона працювала. «Мене завжди оточували неординарні люди, змалечку, від самого дитинства, – говорить Ада Роговцева. – За життя назбиралося стільки всіляких історій, що у мене виникла потреба розшифрувати свої щоденники і розповісти їх людям. Починаю я спочатку, з того, що пам’ятаю найпершим враженням. Але, говорячи про кожного, забігаю сильно наперед – іноді до сьогодення і знову вертаюсь у хронологію». В цій книжці з-поміж інших Ада Роговцева згадує відомих акторів Віктора Халатова, Михайла Романова, Олега Борисова, Павла Луспєкаєва, Богдана Ступку та інших.
Книга «Свідоцтво про життя» мала з’явитися влітку 2012 року до 75-річного ювілею акторки. Роботу над книжкою зупинила раптова смерть сина Ади Роговцевої Костянтина. У тяжкий для акторки рік писання стало для неї порятунком. У цій книзі Ада Миколаївна згадує своїх рідних і близьких, відомих акторів і режисерів, але також прибиральниць, костюмерів, працівників сцени, без яких, на її переконання, не було б театру. «Вийшла така собі дилетантська спроба «монізму», – оцінює свою роботу Ада Роговцева. – Це жанр, який дозволяє вишукувати поезію життя, заховану в історичні портрети та ситуації».
Окрім спогадів, до книги ввійдуть світлини з домашнього архіву родини Роговцевої-Степанкових. Свої мемуари Ада Роговцева писала російською та українською мовами.
Перша презентація книги «Свідоцтво про життя» відбудеться в межах «Книжкового Арсеналу». Восени запланований презентаційний тур містами України.
Із книги «Свідоцтво про життя»
«В августе 1937 года, в городе Одессе, куда из Глухова перебралась семья, происходили бесконечные споры, как назвать младенца, родившегося 16 июля. Бабушка не соглашалась с папой, папа с мамой, мама с дядей… Наконец сошлись на Людмиле. «Людмила Николаевна Роговцева» должно было стоять в метрике. Регистрировать девочку в ЗАГС отправился отец новорожденной с братом матери. Дорогой в этот жаркий день Николай Иванович и Иван Митрофанович не пропустили ни одного пивного ларька. В результате из ЗАГСА они вернулись с метрикой на имя АДДЫ. Адой звали тогдашнюю возлюбленную дяди Вани. Моя мама пришла в неописуемый ужас. Мало того, что не Люда, а Ада, так еще и с ошибкой! Получив втык, папа и дядя Ваня поплелись назад исправлять. Так и зарегистрировали меня АДДА НИКОЛАЕВНА РОГОВЦЕВА. Исправленному верить…»
Біографія
Ада Роговцева (Роговець) народилася 1937 р. в місті Глухів на Сумщині. Закінчила Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого. Понад 35 років працювала акторкою в Київському національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки. Найвідоміша роль — Гелени Модлевської у виставі «Варшавська мелодія», яку акторка зіграла майже 700 разів. По тому грала у виставах «Вася має зателефонувати» та «Рожевий міст» у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі, які як режисер поставила її донька Катерина Степанкова. Разом із донькою грала у виставі «Варшавська мелодія-2», поставленій режисером Ігорем Афанасьєвим. Зіграла у кількох десятках кінофільмів, серед яких «Коли співають солов’ї», «Вічний поклик», «Салют, Маріє!», «Камінний господар», «Овід», «Тарас Бульба» та ін. Автор поетичних збірок «Мамині молитви», «Целую твой голос» та книги «Мій Костя», присвяченої чоловіку Ади Роговцевої — акторові Костянтину Степанкову (1928-2004). Лауреат Міжнародної премії М. Гоголя в Італії (2012). Герой України.