Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 Кодексу до доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування як доходи звітного періоду, включаються інші доходи, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, окрім сум, відображених у складі доходів платника податку на прибуток – вони не можуть бути повторно включенні до складу його доходів (п.135.3 ст.135 Кодексу) .
Разом з цим, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Кодексу передбачено, що інші доходи включають суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Отже, сума поворотної фінансової допомоги, отримана платником податку від особи, що є платником податку на прибуток на загальних підставах (п.151.1 ст.151 Кодексу), не включається до доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.
Таким чином, у разі якщо платник податку не повертає суму отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду особі, що є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, то до доходів звітного періоду, що враховуються платником податку на прибуток, який отримав поворотну фінансову допомогу, при обчисленні об’єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду. Так, згідно з пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Кодексу такі відсотки нараховуються наступним чином: суму неповерненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Національного банку України і поділити на 365 днів.