За словами народного депутата, це питання політичного змісту, яке потребує негайного вирішення для встановлення історичної справедливості та визнання згаданих осіб депортованими.
Адже, саме в результаті підписання Угоди про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення сотні тисяч осіб було примусово переселено.
Примусове переселення українського населення проводили польські військові, народна міліція, управління безпеки, нерідко без попередження. На збирання відводилася доба, а то й від 2 до 5 годин. Люди не встигали забрати з собою навіть найнеобхідніші речі. Брутальними були факти обкрадання в дорозі, на переселенських пунктах, де голодні, беззахисні люди без даху над головою в негоду, навіть у зимову пору перебували по кілька днів, а то й по кілька тижнів чи місяців…
Михайло Апостол стверджує, що українська влада й досі належним чином не оцінила наслідків депортації. І ця масштабна нацiональна трагедiя залишається не вивченою нi нацiєю, нi владою.
До цього часу Українською державою офіційно не визнано, що зазначені примусові переселення були такими, що порушують права людини. Матеріальні та моральні збитки, завдані людям внаслідок депортації, досі не відшкодовані. Тому, в запропонованому законопроекті примусове переселення українців визнається порушенням прав людини та чітко визначається, як депортація.
В законопроекті пропонується, як засіб компенсації збитків, завданих депортованим особам, щорічну разову матеріальну допомогу (розмір допомоги встановлює Кабінет Міністрів України), а також поширення на депортованих осіб пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як для учасників війни.
Аналогічний законопроект був зареєстрований у Верховній Раді України минулогог скликання народним депутатом Михайлом Косівим одноосібно, а також спільно з іншими депутатами.
Востаннє, у 2011 році, на даний законопроект Комітетом з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин була підготовлена постанова про прийняття проекту за основу, однак до розгляду цього питання так і не дійшло.
Тому, Михайло Апостол наголошує, що у цьому скликанні Верховної Ради важливо довести цю справу до логічного завершення і позитивного вирішення. Оскільки, зважаючи на час, який минув від тих подій, кількість громадян, які були переселені зменшується з кожним роком.