гАрбузова джинса
Після перепризначення взимку минулого року Миколи Азарова прем’єром і появи в уряді в якості першого-віце-прем’єра Сергія Арбузова, у медіа з’явилися чутки, що останній може змінити на пості голови кабміну першого.
Підтвердженням цієї гіпотези стало не лише укріплення “сімейного” блоку в уряді, а й широка медійна кампанія, якою зайнялися Арбузов та компанія.
Ще в лютому цього року “сімейна” частина уряду, в обличчі Сергія Арбузова та Олександра Клименка, була помічена Романом Кабачієм та Вікторією Сюмар в спробах покращення свого іміджу за допомогою “джинси”.
Причому в той ж час Арбузов оголосив дрібну інформаційну війну Азарову. Як зазначає Мустафа Найєм, дане повідомлення надійшло від прес-служби першого віце-прем’єра на адресу редакторів із медіа холдингу “сім’ї”. Себто весь вогонь мав прийняти на себе прем’єр, і – важливо! – щоб у цьому всьому не зачепити та не заплямувати персону Сергія Арбузова.
Сам Арбузов вирішив відсидітися в тіні й наростити кількість позитивної інформації про себе. Джинсуючи.
І якщо взимку та на початку весни матеріали з ознаками замовності здебільшого з’являлися в загальноукраїнських виданнях штибу “Фактів”, “Комсомольської правди” та “Сегодня”, – то до кінця травня “сімейна” джинса дійшла й до регіональних ЗМІ та мала би охопити блогосферу.
Так, наприкінці травня в низці локальних видань з’явилися матеріали з ознаками замовності, у яких вихвалявся перший віце-прем’єр Сергій Арбузов.
У друкованих медіа – “Нова Тернопільська газета”, “Воля” міста Теребовля Тернопільської області, та “Львівська газета” – з’явилися майже ідентичні матеріали із заголовком “Економіка з аграрним ухилом”.
Усередині тексту мова йшла про важливість аграрного сектора для економіки України, неабияке “покращення”, яке гряде на нашу державу – завдяки, звісно, першому віце-прем’єрові.
Цікавинкою цієї джинси є те, що в ній аж тричі цитується екс-міністр економіки часів Уряду Юлії Тимошенко Богдан Данилишин.
Загалом ці цитати не несуть якогось важливого змісту й не хвалять сучасну владу. Проте автори замовного матеріалу явно намагаються спозиціонувати їх як те, що опозиційний фахівець бачить зрушення в економіці, і цим слід завдячувати самі знаєте кому.
Цікаво, чи Данилишин в курсі того, що його так цитують в арбузівській джинсі, якщо взагалі щось із того він дійсно казав?..
Нещодавно у своєму Фейсбуці Мустафа Найєм написав, що на ринку піар-послуг блогерам пропонують 1.000 доларів за розміщення матеріалів про те, як тандемові Арбузов-Клюєв вдалося забезпечити у Верховній Раді синхронне голосування влади та опозиції за важливі для країни законопроекти.
Невідомо, як склалося із блогерами, але матеріали з ознаками замовності з’явилися знову ж таки в регіональних медіа.
Так, зустрічаємо ідентичні матеріали із заголовком “Кіпр не захистить від податків” та підзаголовком: “Верховна Рада підтримала ініціативу Сергія Арбузова, яка посилить контроль над великим бізнесом” – у вже згадуваній,”Новій Тернопільській газеті” №27 від 17 липня 2013 року, чернівецькій газеті “Буковина” та виданні “Черкаський край”.
Усі три тексти підписані Ольгою Кашпор.
А ще одну джинсову статтю під назвою “Хто наповнить український бюджет?” та підзаголовком “Сергій Арбузов домігся прийняття в парламенті важливих для держави законів” зустрічаємо в тернопільській “Свободі”, друкованому органі ОДА та обласної ради, №57 від 17 липня 2013року, “Рівненській газеті”, №29 від 18 липня та “Чернігівських відомостях”, газеті Чернігівської міської ради.
Ця джинса стосується якраз одного з пунктів, котрий представлений у пропозиції для блогерів, а саме – спільного голосування по закону про трансфертне ціноутворення, а також стосується закону про векселі.
По суті, цих два тексти є нічим іншим, як, скоріш за все, переробкою одного й того ж прес-релізу. Такий висновок можна зробити з наступного. У першому тексті маємо на початку обговорення закону про трансферти, а в другій частині вже йдеться про важливість векселів – а іншому матеріалі навпаки, теми поміняно місцями й використані подекуди інші цитати та слова.
Основний меседж обох матеріалів: Арбузов зміг переконати такий поляризований парламент, у тому числі й опозицію, що ці закони є дуже важливими й за них слід проголосувати. Арбузов тут виступає в ролі сильного переговірника, реформатора й самостійного гравця на політичній шахівниці нашої країни.
Також не обійшлося без традиційного “наїзду” на опозицію, котра так і не спромоглася нічого такого епохального, як дані законопроекти, за свої 5 років зробити. Але це вже не так сильно стосується теми.
Раніше в активному джинсуванні були помічені Наталя Королевська та Сергій Тігіпко. Останній на той час якраз перебував на посаді віце-прем’єра в уряді Миколи Азарова – щоправда, просто “віце”, а не першого.
Однак джинса від Арбузова має трохи іншу роль – не лише показати, що він найкращий реформатор і політик, а й дистанціюватися від Партії регіонів. Створити собі подібний образ як у Віктора Федоровича, щоби виглядати не стільки арбітром, скільки тим, хто “з народом”, хто “бореться з беспрєдєлом у Раді”, хто “над процесом”.
Прагнення таке цілком зрозуміле та очевидне, адже ВР та ПР далеко не народні улюбленці. Усі останні соцопитування показують кричущий рівень недовіри українців до всіх владних інститутів, тому потрібно максимально від них відмежуватися.
А ще необхідним є дистанціювання від Миколи Яновича й усього негативу, котрий той збирає на себе – щоби в будь-який момент Арбузов, весь такий білий і пухнастий, міг змінити Азарова на його посту.
І для продовження своєї боротьби Арбузов та компанія отримали не так давно ще один інструмент – УМХ, котрий Курченко придбав у Ложкіна.
“Сім’я” наступає по всіх фронтах.
Назарій Заноз, спеціально для УП