Про такий неоднозначний стан справ говорили учасники публічної дискусії з актуальних питань земельних відносин та земельної реформи в Україні, яка 25 червня відбулася в Києві. Вона згуртувала провідних спеціалістів з питань земельних відносин, аби спробувати розібратися в проблемах, що накопичилися в земельній сфері і заважають реалізації земельної реформи.
У рамках заходу відбулася презентація двох соціологічних досліджень. Обидва стосувалися земельних питань і, зокрема, ставлення до чинного нині мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Одне з досліджень було здійснене Проектом USAID «АгроІнвест» спільно з Центром соціальних експертиз при Інституті соціології НАН України. Це масштабне дослідження проводилося в 13 регіонах – Житомирській, Чернігівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській, Одеській, Миколаївській областях, а також у АР Крим. Було опитано понад 5000 респондентів, включаючи власників паїв та керівників фермерських господарств та сільгосппідприємств.
Друге дослідження презентував Проект «Барометр земельної реформи», який виконується в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (Pact/UNITER) за підтримки USAID. Це дослідження виконувалося в трьох регіонах – Хмельницькій та Дніпропетровській областях та АР Крим, але його вирізняє те, що проводилося воно в динаміці – трьома хвилями з інтервалом в квартал.
Кожен із проектів вирішував свої завдання, однак обидва отримали подібні результати, що засвідчує їх об’єктивність. Зокрема, опитування аграріїв показали, що більшість власників земельних наділів та землекористувачів досі не пов’язують своє майбутнє з формуванням земельного ринку.
Згідно з даними опитування «АгроІнвесту», 58,5% респондентів підтримали земельний мораторій, 20,7% висловилися за його скасування, 15% посіли нейтральну позицію, а 5,9% сказали, що не мають з цього приводу власної думки.
Найактивніше проти земельного мораторію виступають землевласники Буковини – 59,7%. Втім, у цьому нема нічого дивного – Чернівецька область до складу Радянського Союзу увійшла лише 1940 року, а це означає, що тут збереглася генетична пам’ять про приватну власність на землю. Є чимало людей, які пам’ятають межі земельних наділів, що належали їх батькам та дідам, знають, якими широкими можливостями вони тоді користувалися і яких високих результатів досягали.
Цікаво, що їх думку поділяють і кримчани. Виявилося, що в автономній республіці 42,8% власників земельних наділів виступають проти заборони на купівлю-продаж земель сільгосппризначення. І це попри те, що ідеї колективізації, а далі й одержавлення земель у цій частині України насаджувалися давно, та, як видно, не дуже успішно.
В інших областях, де проводилося дослідження, ставлення до продовження земельної реформи більш стримане. Наприклад, за відміну земельного мораторію в Івано-Франківській області висловилися 27,6%, у Донецькій – 22,4%, у Миколаївській – 21,3%, у Дніпропетровській – 20,7%, у Житомирській – 19,7%, у Херсонській – 16,7% респондентів.
Найміцніше за земельний мораторій тримаються власники паїв у Вінницькій області. Лише 5,3% опитаних дали згоду на його відміну.
Вінницьких землевласників зрозуміти можна – вони обробляють чи не найкращі в світі чорноземи. Про такі кажуть, що їх можна замість масла намащувати на бутерброди. Тому й не хочуть експериментів, діють за принципом: тихіше їдеш – далі будеш.
Схоже, такий самий принцип сповідують і власники наділів Полтавської області, землі якої за якістю нічим не поступаються вінницьким. Там лише 8% із них висловилися за відміну мораторію.
Приблизно такий самий результат – 7,9% – був отриманий і в Тернопільській області. Хоча в цьому регіоні домінують реформаторські настрої, в тому числі – і в земельній сфері.
Не менш цікавою була і думка з приводу земельного мораторію фермерів та керівників сільськогосподарських підприємств. Згідно з даними «АгроІнвесту», Чернівецька область і цього разу втримала лідерство: 68,9% представників цієї цільової аудиторії підтримали відміну земельного мораторію. Серед найактивніших прихильників цієї ідеї також опинилися фермери й керівники сільгосппідприємств Миколаївської (43,8%) та Івано-Франківської (39,1%) областей. Зовсім небагато їм поступилися колеги з Тернопільської області – 31,2%. Найнижчі показники у представників Вінницької (15,5%), Дніпропетровської (15%), Полтавської (8,8%) та Чернігівської (7,8%) областей.
Згідно з даними, отриманими Проектом «Барометр земельної реформи», 71,1% землевласників виступають проти продажу землі. «Решта опитаних згідні на вільну купівлю-продаж землі, однак більшість із них вважають, що для цього треба досягти певних умов. Зокрема, 15,7% землевласників повідомили, що виступають за продаж та купівлю землі, якщо складуться сприятливі соціально-економічні умови, а 7,4% з них – якщо будуть схвалені відповідні закони», – йдеться у розповсюдженому прес-релізі.
Учасники публічної дискусії відзначили, що отримані результати виявилися нижчими за очікувані. Та при цьому слід брати до уваги, що в Україні впродовж багатьох десятиліть насаджувалася культура колективного землекористування та цілковито заперечувалася приватна власність на землю. З урахуванням цієї обставини отримані соціологами результати можна віднести до категорії оптимістичних. Як відомо, селянська психологія змінюється повільно, але ґрунтовно.
Заступник керівника Проекту «АгроІнвест» Олександр Каліберда пояснив нинішні критичні настрої багатьох землевласників вагомими причинами. Згідно з даними фокус-груп, проведених у рамках дослідження «АгроІнвесту», серед таких причин – острах приходу чужих власників, приходу великого капіталу, який витіснить із ринку фермерів, занепокоєння, що заможні люди, які скуплять за безцінь землі, збагатяться ще більше, і при цьому не піклуватимуться про якість використання земель.
Є ще й соціальні причини. Власники земельних наділів побоюються, що земельна реформа призведе до знищення села та зростання безробіття, яке, за даними «АгроІнвесту», вже зараз сягає 10%. Це дуже високий показник, особливо, якщо врахувати, що в сільській місцевості проживає третина українського населення – майже 15 млн. чоловік.
«Всі ці обставини, – зазначив Олександр Каліберда, – негативно позначаються на ході земельної реформи. – За іншого рівня готовності ми б отримали зовсім інші результати – більш обнадійливі».
Учасники заходу також акцентували увагу на тому, що отримані результати красномовно показують настрої селян у період тривалої економічної кризи. В цих умовах земля залишається найсерйознішим стабілізуючим фактором, її власник завжди знає, що тримає в руках капітал, який допомагає та допомагатиме вистояти в непрості часи. Тому експериментувати з її купівлею-продажем українці не поспішають.
Земельна реформа для успішного здійснення вимагає повної та беззастережної довіри до тих, хто її здійснює. Як і будь-яка інша, вона передбачає ретельну підготовку, проведення комплексу заходів, в тому числі, й інформаційного характеру.
На останній обставині наголосила Марина Зарицька, яка в складі Проекту «АгроІнвест» відповідає за інформаційний компонент. За її словами, 85% власників земельних наділів оцінюють свій рівень поінформованості із земельних питань як мінімальний або недостатній. А чим менше інформації, тим більше проблем, з якими їм доводиться стикатися.
Учасники дискусії обговорили також законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», розроблений Державним агентством із земельних ресурсів та винесений на громадське обговорення. Цілий ряд положень цього документу викликав неоднозначне ставлення спеціалістів. За оцінками учасників обговорення, законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
Важливо, аби в процесі цієї роботи законодавець дослухався до думки тих, хто живе та працює на землі, і саме з цієї метою були проведені соціологічні дослідження, презентовані учасникам дискусії.
Закон повинен максимально враховувати інтереси землевласників та землекористувачів та сприяти формуванню в Україні прозорого земельного ринку. Лише в цьому випадку він дасть новий поштовх розвиткові вітчизняного АПК.
Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ,
Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань