На Тернопільщині про Олімпіаду в Карпатах в 2022 році люди навіть не чули. Разом з тим, одним із пріоритетних напрямів розвитку нашої держави є проект «Олімпійська надія-2022». Його мета – створити в Карпатському регіоні сучасну спортивно-туристичну інфраструктуру, здатної прийняти Зимову Олімпіаду 2022 року.
6 червня 2013 року Президент України підписав указ «Про заходи зі створення умов для проведення у 2022 році Зимових Олімпійських та Паралімпійських ігр в Україні». Головою Оргкомітету з підготовки заявки до Міжнародного олімпійського комітету про здобуття права на проведення у 2022 році Зимових Олімпійських і Паралімпійських ігор в Україні було призначено Віце-прем’єр-міністра України Олександра Юрійовича Вілкула.
«Заявка на проведення зимових Олімпійських ігор – це чудова можливість для поліпшення інфраструктури, об’єднання українського суспільства і просування України, зокрема, Карпатського регіону та Львова, у світі. Це інвестиція в майбутнє України, поштовх для розвитку зимових видів спорту і, можливо, навіть пробний крок для отримання права на проведення літньої Олімпіади в майбутньому», – сказав Олександр Вілкул.
6 червня 2013 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) затвердив процедуру вибору міста-господаря Зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022 року.
Процес подання заявки на проведення Зимової Олміпіади досить складний і багаторівневий.
На початку МОК запрошує Національні олімпійські комітети подавати заявки на проведення Зимової Олімпіади та Паралімпійських ігор 2022 року, а також затверджує Процедуру прийому заявок міст-претендентів.
Далі Національні олімпійські комітети подають до Міжнародного олімпійського комітету заявку на проведення з листом від влади міста-претендента. При цьому Національні олімпійські комітети можуть подати заявку тільки від одного міста в межах території своєї держави.
Після цього Національні олімпійські комітети підписують Процедуру прийому заявок і сплачують внесок міста-претендента. МОК, в свою чергу, проводить інформаційний семінар для міст-претендентів на проведення Зимових Олімпійських ігор 2022 року. Згодом Національні олімпійські комітети подають до Міжнародного олімпійського комітету файл-заявку і гарантійні листи.
Далі Виконавчий комітет МОК називає міста-кандидати на проведення Зимових Олімпійських ігор 2022 року і затверджує ще одну Процедуру прийому заявок, яку підписують Національні олімпійські комітети та міста-кандидати і оплачують внесок, а також подають гарантійні листи про готовність прийняти в себе Олімпійські ігри.
Після цього оцінювальна комісія МОКу здійснює візити в міста-претенденти і за місяць до виборів міста для проведення Олімпіади дає вичерпну доповідь членам МОК про готовність міст-кандидатів. Після доповіді відбувається технічний брифінг МОК. Далі Рада МОК затверджує перелік міст-кандидатів, які будуть представлені на сесії МОК для виборів.
Фінал – вибори міста-кандидата і підписання контракту.
Такі світові змагання, як Олімпіада, та підготовка до них – це реальний шанс для країни-приймача та регіонів модернізувати свою інфраструктуру, створити нові робочі місця та підвищити імідж на міжнародній арені. Наприклад, у Китаї для проведення Олімпіади були створені 23 спортивні об’єкти, які зараз використовуються для тренування дітей та підлітків.
Олімпійські ігри повністю змінили місто Атланту (США), перетворивши її на всесвітньо відомий діловий центр, де зараз працює на 280 міжнародних корпорацій більше, ніж до проведення Олімпіади.
У Барселоні створення спортивних об’єктів, таких як центр “Спортинг”, збільшило частку населення, яке займається спортом, з 36% до 51%. Олімпіада також зробила Барселону 12-м за популярністю серед туристів містом у світі та п’ятим серед європейських міст.
Ігри в італійському Турині допомогли йому стати новим туристичним та бізнес-центром Європи.
В України вже є досвід проведення великих спортивних заходів. Це футбольне «Евро-2012». Попереду – наступні кроки. Серед них, перш за все – фінал чемпіонату Європи з баскетболу «Євробаскет-2015» та участь у міжнародному змаганні за право проведення Зимових Олімпійських Ігор 2022 року.
«Україна зробить все можливе для якісної підготовки. Адже це важливий крок у розвитку нашої країни та популяризації спорту», – каже Олександр Вілкул.
Що таке Зимові Олімпійські ігри
Зимові Олімпійські ігри – найбільш масштабні і престижні міжнародні змагання із зимових видів спорту, що проходять один раз на 4 роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету.
Вони проводяться з 1924 рокуроку. Після основних змагань проходять паралімпійські ігри для людей з особливими потребами.
Зимова Олімпіада – це 17 чемпіонатів світу протягом 16 днів з 15 видів спорту.
Понад 1 мільйон учасників, гостей і туристів. Більше 3 мільярдів телеглядачів.
У 2010 році Зимові олімпійські ігри проходили у канадському місті Ванкувер. У 2014 році Зимова Олімпіада проходитиме у м.Сочі (Російська Федерація). Право на проведення Зимових олімпійських ігор 2018 року отримала Південна Корея (місто Пхенчхан).
Спочатку зимові та літні Олімпійські ігри проходили в один і той же рік, але, починаючи з 1994, вони проводяться з інтервалом у два роки.
На сьогодні значно розширилася програма Зимових Олімпійських ігор, виросло число учасників, серед яких чимало спортсменів з південних країн.
Спочатку на «Білих» Олімпіадах очікувано домінували скандинави, але з часом до числа фаворитів Зимових Олімпійських ігор увійшли й атлети з інших регіонів світу.
Зимові види спорту вперше були представлені на олімпіадах задовго не тільки до Перших Зимових ігор, але і до виникнення самої ідеї їх проведення.
Так, зі створенням в 1894 році Міжнародного олімпійського комітету серед інших видів спорту в майбутню олімпійську програму пропонувалося включити і катання на ковзанах. Незважаючи на це, під час перших трьох Олімпійських ігор ніяких «льодових» дисциплін не було.
Вони вперше з’явилися на Іграх 1908 року в Лондоні: фігуристи змагалися в 4 видах програми. У виконанні обов’язкових фігур серед чоловіків найсильнішим виявився швед Ульріх Сальхов, в довільному катанні – росіянин Микола Панін-Коломенкін. Змагання серед жінок виграла Медж Сайерс (Великобританія), а в парному катанні – німці Ганна Хюблер і Генріх Бюргер.
А вже через 12 років у програмі літніх Олімпійських ігор в Антверпені (1920) були фігурне катання і хокей з шайбою.