Медична реформа в Україні є необхідною, але поки що її впроваджують непродумано та фрагментарно. Про це заявив Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, 31 жовтня в Києві під час круглого столу “Реформа охорони здоров’я в Україні: ідея та реалії”. Під час заходу було представлено результати аналізу реформи охорони здоров’я України, здійсненого за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
За словами експерта, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) так і не затвердило моделі системи охорони здоров’я, яку хоче отримати Україна в результаті реформи. Внаслідок цього пілотні регіони зіткнулися з необхідністю самостійно розробляти модель надання медичної допомоги й підходи до її розбудови. Ігор Бураковський наголосив, що Україні слід наближати принципи надання медичної допомоги до світових стандартів, визначених Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
Зі свого боку, координаторка проекту “Аналіз реформи охорони здоров’я в Україні” Олександра Бетлій зазначила: “У пілотних регіонах зробили лише перший крок із реформування – відокремили первинну ланку медичної допомоги. Водночас не було побудовано ефективної співпраці з вторинною ланкою, заклади якої (клініко-діагностичні центри та лікарні) так і не було організовано в госпітальні округи. Вагомою причиною цього стала відсутність комплексного підходу до реформи, який би ґрунтувався на ретельному плануванні й достатньому фінансуванні. На жаль, недостатнє фінансування поставило під питання успіх реформи”. За словами експертки, досі не змінено принципу фінансування закладів вторинної ланки – клініко-діагностичних центрів і лікарень, що могло б сприяти їх оптимізації (зокрема зменшенню кількості надлишкових ліжок і закриттю непотрібних відділень). Автономії цих закладів також не було збільшено.
“Відсутність інформаційної кампанії напередодні й під час реформи збільшила супротив реформі з боку медичних працівників, які не знають, що їх чекає завтра. Влада так і не пояснила громадянам, що таке реформа та яка її мета. Тому населення, яке звикло саме визначати собі шлях у системі охорони здоров’я, очікує від реформи лише погіршення доступу до медичної допомоги”, – сказала Олександра Бетлій.
Сергій Северин, голова Донецької обласної асоціації лікарів загальної практики – сімейної медицини, наголосив: “Головною проблемою пілотного експерименту є відсутність ефективного механізму зворотного зв’язку для своєчасної корекції помилок, які виявляються в ході реформування. Нормативна база МОЗ із реформування первинної медико-санітарної допомоги є неякісною, оскільки формується без достатньої апробації в реальній медичній практиці”.
Людмила Станіславенко, голова ГО “Батьки проти медичної реформи”, зазначила: “Медична реформа призвела до різкого погіршення якості медичного обслуговування: невдоволені і працівники лікарень, і пацієнти. До нашої громадської приймальні постійно звертаються вінничани зі скаргами щодо впровадження пілотного проекту. Сімейні лікарі повинні знати проблеми кожної родини та вчасно направляти до вузьких спеціалістів. Але через велике навантаження вони фізично не можуть врахувати потреби кожної людини”.