19 жовтня у Кременці відбудеться екологічна акція «Потік Ірва – врятуємо легенду», метою якої є підвищення екологічної культури мешканців міста Кременця через очищення частини русла потоку Ірва, яка протікає в центральній частині міста громадою та привернення уваги до волонтерського руху в місті.
Організаторами заходу є Житомирський обласний центр молодіжних ініціатив, Тернопільська обласна молодіжна громадська організація «Спілка Молодіжного Самоврядування», Кременецька районна громадська організація «Регіональний фонд розвитку та інтеграції», Національний природний парк «Кременецькі гори», Кременецька районна громадська організація «Історично-пошукова спілка»
До участі в заході запрошуються представники громадських організацій, благодійних фондів, ЗМІ, підприємств, установ, організацій, представники влади, що займаються благоустроєм міста, волонтери, органи самоорганізації населення, активна молодь та небайдужі мешканці міста Кременець.
Учасники заходу будуть забезпечені всім необхідним інвентарем.
Збір учасників екологічної акції 19 жовтня о 10.00 год. біля магазину «Сіріус» (м.Кременець,вул. Шевченка, 49)
За більш детальною інформацією, звертайтесь:
063 454 666 1 – Ігор Процик, ТОМГО «Спілка Молодіжного Самоврядування» e-mail: sms.org.2010@gmail.com
Довідка
За легендою, походження назви річки Ірва (п. Ікви п. Стиру п. Прип’яті п. Дніпра) сягає сивої давнини нашої історії (VI–VII ст.) і пов’язується з іменем доньки дулібського князя Макосія. «Обри (авари) обступили замок з усіх боків. Жорстока битва тривала довго. А коли обринський хан дізнався, що в Макосія є дочка незрівняної краси, звелів припинити наступ: послав сватів на гору з просьбою віддати Ірву в жони. Князь покликав доньку. Свати вручили їй хустку свого повелителя. Ірва взяла її і розрубала мечем: «Як ця хустка цілою стане, то вже тоді піду за вашого хана». Обри з новою силою кинулись на замок. Один за одним падали його захисники. І ось Ірва залишилась одна. Щоб не стати полонянкою хана, з високої фортечної стіни кинулась вона вниз і впала біля підніжжя гори. Коли обри підбігли до того місця, то дівочого тіла не знайшли: там було джерело» (Г. Дем’янчук).