Днями у нашій школі школі ми готували вечір , присвячений творчості Шевченка. Кожен учень отримав від вчителів завдання : хто вірші вчив , хто за оформлення відповідав. Один хлопчик Микола повинен був принести портрет Тараса Григоровича , але забув про це. Згадав ж тільки ввечері , напередодні святкового дійства. Зрозуміло , всі магазини , бібліотеки та канцтовари були вже закриті і Коля був на нервах і в істериці. А батько Колі працює в місцевому відділенні міліції. Як розповів нам гордий хлопець, батьком-міліціонером було прийняте оперативне рішення скласти по пам’яті фоторобот Шевченка , що й зробили професіонали від внутрішніх органів. На ранок Коля приніс на урок цей портрет , виконаний у великому масштабі , і ще з десяток дублікатів Григоровича у форматі А4 , так би мовити , подарунковий бонус від УМВСУ.
Як сказав наш вчитель малювання: “Свіжо і несподівано”.
Про образ поета говорили усі педагоги, що він засяяв новими невідомими гранями : вабив , інтригував і трошки лякав . Звичайно, мудріші вчителі були в шоці , класна керівник спочатку в ступорі , а діти в захопленні . Такого Шевченка ми ще не бачили )))
Кажуть, про наш вечір навіть доповіли меру Сергію Надалу )))