Адже не секрет, що Китай уже не перший рік хоче отримати в оренду три мільйони гектарів українського чорнозему. А це 5 % загальної площі України , або 9 % її орних земель! За інформацією окремих ЗМІ, орендовані території отримають статус екстериторіальності, тобто будуть перебувати під юрисдикцією КНР, а не України. Це означає, що фактично 5% території України не будуть їй належати. Зараз мова йде про Дніпропетровську область, де китайці планують займатися землеробством і розводити свиней. Але надалі це виробництво планується поширити і на інші області країни, в першу чергу – Херсонську і Крим.
Оренда 5% України посприяє вирішенню таких їхніх проблем, як нестача сільгоспземель, безробіття і «дефіцит наречених». Природно, що на орендованих землях будуть працювати виключно китайці, а їх кількість буде обчислюватися сотнями тисяч осіб. І проблема дефіциту наречених вирішиться сама по собі.
Але чи потрібно це нам?
Земля – це українська гордість і її найважливіший ресурс. Завдяки своїм родючим грунтам Україна займає шосте місце в світі з виробництва продовольчого зерна. Замість того, щоб підтримати вітчизняних, перш за все, малих і середніх с/г товаровиробників, ми шукаємо інвестиції у Китаї.
Невже ми і справді хочемо, аби збулися пророчі слова Т. Шевченка, коли ми будемо жити на «рідній, не своїй землі»…
Михайло Апостол, народний депутат України