Щойно повернувся з Майдану. Прийняв естафету від сина Олексія, ледве випроводив додому о 02:30, бо вже тиждень по 20 годин на ногах. З малими дітьми легше, а от старші вже не дуже слухають) Надворі дубр, але настрій на Майдані бадьорий! Руслана нестримна, як завжди) Крім класної музики, час від часу лунають цікаві й досить змістовні виступи студентів. Стисло, концентровано, влучно, переконливо – приємно вражений. Без звично-набридлих заклинань (геть!, ганьба!, банда!, смерть ворогам!) вони досить спокійно, толерантно, але при тому твердо фіксують свою чітку позицію щодо цінностей і стандартів життя, молодці! Під час спілкування так само цікавляться системними, стратегічними питаннями, жодного плачу Ярославни про малу стипендію чи якість негаразди – відчувається внутрішня впевненість і позитивна налаштованість, як і розуміння того, що шлях до євростандартів медом не помазаний, буде важко, але шлях цей ми здатні пройти і пройдемо. Знаєте, з такою молоддю країна може дуже швидко рванути вперед, залишивши позаду внутрішнє взаємопоборювання, фактично війну на самознищення. На випадок форс-мажору вночі депутати чергують постійно. Бачив Гінку, Куніцина (УДАР), Стойка від Батьківщини, представників Свободи не помітив. Регіоналів і комуністів теж не бачив) Оргкомітет Майдану свою справу знає, комендант Максим Панов ситуацію контролює. Каже, єдина проблема зараз – закупити одноразові склянки для чаю, бо в магазинах навколо підвечір геть усе розмели, народу надто багато) Міліція тримається в рамках, не заважає. А нові люди підходять і підходять – з кожним потягом до Києва потроху прибувають студенти з регіонів. Вже десь о 4-й годині – чергове посилення Майдану тернопільчанами: стомлені з дороги, але гордо й піднесено піднялися сходами, з яскравим плакатом “Студенти Тернополя”. На тому Добраніч Вам, хоча 05:37 – скоріше вже Доброго ранку)
Анатолій Гриценко