Відродимося, але без Рудьківського і Устенка!
Наше слово до членів СПУ і прихильників ідеї демократичного соціалізму Звернутися з цим листом до членів Соціалістичної партії України нас, людей, які віддали служінню соціалістичній ідеї багато років свого життя не за вигоди і посади, а запереконаннями і, сміємо думати, маємо певну вагу в громадській думці, змушує тривога задолю партії в тій політичній ситуації, яка склалася в державі. У складній і суперечливійатмосфері Євромайдану, де зіткнулися інтереси пограбованого і ошуканого злочинноювладою народу, який вийшов на протести проти корумпованого кримінального режиму, ідвох олігархічних кланів, СПУ по суті залишилась однією з тих інертних політичних силукраїнського суспільства, яка так і не зуміла донести до людей всю правду про цейконфлікт інтересів і про роль влади і опозиції в задурюванні і майданівців, і всьогоукраїнського народу. Праві сили, взявши на озброєння соціальні гасла, вели боротьбу завладу, а не за розвиток країни, за подолання кримінально-олігархічного політичногоустрою.Було б несправедливо покласти вину за це на всю партію. Партійні організації намісцях у багатьох регіонах ведуть послідовну боротьбу з кримінальною владою, але їйбракує системності. І винне в цьому найвище керівництво партії. На жаль, в результатівнутріпартійних інтриг, фінансового тиску і тиску президентської адміністрації докерівництва партії пробились представники великого бізнесу, люди колаборантськоговиховання і конформістських моральних засад – Микола Рудьківський та Петро Устенко.П’ять місяців, які минули після ХІХ З’їзду СПУ, засвідчили сумнівний. Гірше того –трагічний для долі партії характер цього вибору. Партія так і залишається у хвостіполітичного процесу в країні, суспільство її не чує. Голова партії Рудьківський, будучинародним депутатом, так і не скористався парламентською трибуною для відновленняпозитивному іміджу партії, пропаганди ідей та ініціатив СПУ та, власне, і не продукувавїх. Більше того, він до останніх днів залишався в фракції Партії регіонів і зганьбивСоцпартію угодовством з режимом Януковича. Його метушливість після відомогокривавого побоїща жодним чином не реабілітує його і не працює на Соціалістичну партію.Така ж безлика позиція і Петра Устенка, який присвоїв собі посаду лідера партії, фактичнобудучи безініціативним демагогом і угодовцем, кабінетним бюрократом. Не ставколективним лідером і Політвиконком, незрозуміла позиція Президії СПУ і ЦКК партії,яка стала по суті слугою і оборонцем керівного дуету.У партійних масах наростають тривога і протести з приводу цієї дикої ситуації, якадискредитує партію в громадській думці. Прихильники соціалістичної ідеї, зокрема і наЄвромайдані, висловлюють нерозуміння, як така в минулому авторитетна і потужнаполітична сила могла допустити, щоб її очолили люди, які не мають ні авторитету, ніповаги в суспільстві, до того ж представники великого бізнесу, влада якого десятиліттямируйнує Україну. Нас ці люди, наші побратими в партії просили донести до суспільства, дотоваришів з СПУ тривогу з приводу того, що партію очолюють люди, не здатні повести їїна подолання кризи в партії і країні.Ми вимагаємо від Політради скликати другий етап XIX З’їзду СПУ і розглянути цюпроблему, звільнитися від скомпрометованого керівництва. В партії є люди, здатні очолитиі відродити активну роль нашої політичної сили, унеможливити її переродження івикористання в інтересах будь-яких кримінально-олігархічних кланів. В партії необхідновідродити принципове партійне товариство і моральне здоров’я, відповідальність за слова івчинки, нам потрібно заново завойовувати довіру народу беззавітним служінням йогоінтересам, стати потужною державницькою силою незалежної України, ефективноюскладовою зрілого громадянського суспільства, яке нині формується.
Іван Бокий – народний депутат України трьох скликань, голова фракції СПУ у ВерховнійРаді України п’ятого скликання,
Василь Богачук – народний депутат України п’ятого скликання, перший секретарТернопільского обкому СПУ,
Денис Русак – член Політради СПУ, доцент Інституту міжнародних відносин Київськогонаціонального університету ім. Т.Шевченка,
Петро Тігунов – другий секретар Київського міськкому СПУ,
Сергій Васильєв – перший секретар Берегівського райкому СПУ Одеської області,
Лідія Поліщук – перший секретар Савранського райкому СПУ Одеської області,
Петро Демченко – педагог-пенсіонер, м. Кременчук Полтавської області
